Наприкінці липня та початку серпня 2025 року понад мільйон молодих людей з усього світу, включно з паломниками з України, зібралися в Римі, щоб відсвяткувати Ювілей молоді. Учасники паломництва, попри мовні та культурні відмінності, відчули себе частиною однієї великої християнської родини.
Зустрічі з Папою Римським, спільні молитви на площі Святого Петра та чування на Тор-Верґата стали кульмінацією цих днів, наповнених глибокими емоціями та духовними переживаннями. Після повернення додому паломники діляться своїми враженнями. Їхні свідчення – це живі історії про те, як віра об’єднує, як зустріч з Богом наповнює серце миром та надією і як спільна молитва стає джерелом сили у найскладніші часи.
Мільйон людей, яких об’єднує віра
Подорож на зустріч молоді в Римі стала незабутньою подією для багатьох українських паломників. Одна з них, Юлія Мудра, ділиться своїми враженнями. Її свідчення – це щира розповідь про відчуття єдності у вірі, яке вона пережила серед мільйона молодих людей. Це історія про сльози зворушення на площі Святого Петра, про усвідомлення Божої присутності та про повернення додому з серцем, наповненим любов’ю і надією.
«Ювілей молоді у Римі став для мене неймовірним досвідом єдності у вірі. Стояти серед мільйона людей, яких об’єднує одне – віра та любов до Бога, було дуже зворушливо. Чесно, я не стримала сліз, під час привітальної Святої Меси на площі Святого Петра, а згодом і на Тор-Верґата. Усвідомлення цього масштабу: ми – з різних країн, але єдині в дусі, – стало свідченням живої, глибокої присутності Бога серед молоді. Я їхала в Рим з очікуваннями, а повернулась із серцем, повним любові, надії й тиші, в якій живе Бог».
Зустріч з Богом, Який є Любов’ю
Юлія Зборовська ділиться своїми враженнями від участі у Ювілею молоді, описуючи його як джерело позитивних емоцій та духовного збагачення. У своєму свідченні вона згадує про нові знайомства з молоддю з різних країн, Служби Божі в святих місцях, нічне чування на Тор-Верґата та, звісно, довгоочікувану зустріч з Левом XIV. Для Юлії це був час глибокої зустрічі з Богом, що є Любов’ю.
«Маю дуже багато позитивних емоцій після Ювілею молоді в Римі. Різна молодь з різноманітних країн, нові знайомства, Святі Меси, пережиті в святих місцях, адорації, чування на Тор-Верґата і найдовгоочікуваніша зустріч з Папою Римським. Це був прекрасний час, щоб збагатитись духовно і зустрітись з тим, хто через свої слова та вчинки прагне наблизити нас до Бога, який є Любовʼю».
Зміцнення надії, яка не засоромить
Вероніка Нікандрова ділиться глибоким свідченням, у якому наголошує на важливості цієї події для кожного християнина. Вона розповідає про духовне збагачення: отримання відпусту, Євхаристію зі Святішим Отцем, його слова підтримки Україні, а також про нові знайомства з християнами з усього світу. Для Вероніки це була подорож, яка дарувала надію на краще майбутнє для нашої країни.
«Щиро вдячна Богові, що мала можливість побувати на такій події, як Ювілей молоді у Святому 2025 році в Римі. Для мене, як для християнки, це – важлива подія. Отримати відпуст, пережити Євхаристію зі Святішим Отцем, почути його слово та підтримку України, познайомитися з християнами з різних куточків світу, пізнати культурну спадщину Італії – це все, що наповнювало ці дні та давало надію на краще майбутнє нашої країни та наших людей, тому що Надія не засоромить».
Спільнота, що разом переживає паломництво
Паломництво на Ювілей молоді в Римі стало для Аріни Рогожи не просто подорожжю, а глибоким шляхом внутрішнього зростання. У своєму зворушливому свідченні вона ділиться переживаннями, які були наповнені молитвою, радістю та Божою благодаттю. Проте найціннішим досвідом для неї стали люди – друзі та знайомі, з якими вона розділила цей шлях. Аріна висловлює щиру подяку за підтримку, відкритість і молитву, вірячи, що все пережите стане світлом для їхнього повсякденного життя.
«Дякую кожному й кожній, хто став частиною цього паломництва. Це були дні, наповнені молитвою, розмовами, тишею, піснями, втомою, радістю й Божою благодаттю. Цей шлях став для мене дорогою внутрішнього зростання, довіри й миру. Але найцінніше в ньому – це оточуючі. Люди, з якими я мала честь бути поряд – з усмішками, жартами, підтримкою, відкритістю сердець. Дякую за кожен день поруч, за допомогу, за підтримку, за молитву вголос і в тиші, за добрі слова, за терпеливість одне до одного. Нехай Господь винагородить кожного за все добро, яке було посіяне під час цього шляху. І нехай усе пережите під час паломництва стане світлом для буднів, коли ми будемо вдома».
Радіємо, що попри складний час та війну в Україні, наша молодь взяла участь у Ювілеї молоді. Нехай цей час принесе рясні плоди у духовній віднові нашої молодої Церкви!
Максим Железницький
