Стоячи перед труною з нетлінним тілом блаженного П’єра Джорджо Фрассаті та могилою святої Катерини Сієнської в Римі, архієпископ Сіднея, домініканець Ентоні Фішер, звернувся до паломників, що вщерть заповнили базиліку, наголошуючи, що святі мощі – це «не просто дивина католиків – це дивина Бога».
Про це пише CNA.
Австралійський архієпископ виголосив проповідь під час Меси на завершення тижня публічного вшанування тіла Фрассаті, що відбувався в межах Ювілею молоді – події, що зібрала у Римі мільйон католицької молоді з усього світу. «Це дещо дивно – що католики так вшановують померлих і їхні останки», – сказав архієпископ Фішер. «Якось мене спитав радіоведучий: “Що це у католиків із кістками?”. Через “цю католицьку річ із кістками ми вшановуємо ту людину, якою вона була, і споглядаємо вперед – до того, ким вона буде знову: очищеною, оновленою, прославленою. Через заступництво тих, чиї це мощі, Бог може давати благодаті або зцілення, про які просимо».
«Шануючи останки наших близьких, а особливо святих, ми свідчимо нашу віру у святу католицьку Церкву й сопричастя святих, але також – у воскресіння тіла та життя вічне!»
Меса 4 серпня в базиліці Санта Марія Сопра Мінерва відбулася при переповненому храмі: молоді паломники зібралися помолитися перед нетлінним тілом Фрассаті – італійського мирянина ХХ століття, тіло якого знайшли нетлінним через 60 років після смерті, що вважається чудом.
«Коли тіло П’єра Джорджо переносили з цвинтаря у Поллоне до катедри Турина, його виявили нетлінним після 60 років», – розповів архієпископ Фішер. «Цим чудесним збереженням його тіла Бог мовив щось важливе про чистоту цього непідкупного чоловіка, про гідність людського тіла – і про обітницю воскресіння для всіх нас».
Після Меси домініканці урочисто винесли труну Фрассаті центральним проходом базиліки. Назовні паломники вишикувались уздовж сходів, махаючи руками на прощання, коли авто з тілом Фрассаті вирушало в восьмигодинну подорож назад до Турина, де його гробниця знаходиться у міській катедрі.
Евангелін Дженан, 16-річна дівчина з Аризони, була серед небагатьох, кому вдалося торкнутися труни, коли її пронесли надворі. «Мати змогу доторкнутись до його труни – це неймовірно сильний досвід», – поділилася вона з CNA. «Його любов до Бога – така натхненна й дивовижна для мене. Я хочу бути схожою на нього».
Архієпископ Фішер пригадав, як тіло Фрассаті прибувало до Сіднея на Світовий день молоді у 2008 році. «Мати можливість знову служити Месу поруч із його труною – це велика честь», – сказав він, привітавши племінницю блаженного – Ванду Гавронську, яка відіграє важливу роль у поширенні його історії в усьому світі.
Літургія цього дня збіглася зі спомином св. Йоана Марії Віаннея – покровителя парафіяльних священників. Фішер наголосив, що святість має багато облич. «Чоловіки й жінки, високі й низькі, молоді й старші, духовні й миряни, живі або вже з Господом – святість не має одного шаблону», – сказав він.
Фрассаті, який помер у 24 роки у 1925 році, вже давно надихає молодих католиків своєю глибокою побожністю, милосердям до бідних і любов’ю до природи. Він казав знамениту фразу: «Жити без віри – це не жити, а просто існувати».
Архієпископ Фішер описав Фрассаті як того, хто показав, що «віра – це радість». «Альпінізм чи лижі, навчання чи спілкування – усе могло бути апостольством», – зазначив він.
Молоді паломники, присутні на Месі, зізнавалися, що зустріч із мощами Фрассаті та слова архієпископа залишили глибокий слід у їхніх серцях.
Ребекка Калабрезе, 27-річна учасниця з Сіднея, приїхала з групою з 64 молодих австралійців:
«Це справді надихає багатьох молодих людей, які шукають своє покликання й прагнуть глибшого стосунку з Христом, – бачити когось такого звичайного, але водночас надзвичайного… хто переживав свою віру з таким запалом, радістю і пристрастю в щоденних речах».
Для Ділана Стауба, 21-річного паломника з Геттісбурга, штат Пенсильванія, цей ювілей став подією, що змінила життя. «Я навіть ніколи раніше не виїжджав з країни», – зізнався він. – «Тут так багато людей, і всі сповнені благодаті й палають вірою». Він додав, що ця подія змушує замислитись над тим, що «ти тут не випадково, тебе створено й вибрано Богом – і Бог тебе любить».
На завершення своєї проповіді архієпископ Фішер закликав молодь просити заступництва Фрассаті у справі розпізнання покликання: «Просіть П’єра Джорджо вимолити вам мудрість у розпізнанні покликання, відвагу його прийняти – і святу радість у тому, щоби розквітати в ньому в роки, що попереду», – сказав він.
