Повертаючись з Рима, де нещодавно завершився Ювілей молоді, отець Леонід Ярошинський SAC ділиться своїми спогадами та роздумами. Він розповідає про те, як молоді люди з усього світу зібралися разом, щоб пережити незабутні моменти віри, молитви та спілкування.
Отче, як була організована програма Вашої групи та розкажіть будь ласка про щоденний розпорядок та найцікавіші моменти?
28 липня ввечері ми вже були в Римі. Поселили нас в школі, так як більшість груп з цілого світу. Хто був на Світових днях молоді, на ювілеях молоді, то знає, що це прості, дуже скромні умови паломника, бо це дійсно є паломництво. Деякі були в парафіях, деякі в великих залах.
Першого дня ми мали екскурсію по Риму, по різних видатних місцях. А далі попрямували до Ватикану, де відбулася Свята Меса на початок Ювілею молоді. Молодь повністю заповнила площу святого Петра. На початку Меси різними мовами світу привітали усіх паломників, які прибули на Ювілей молоді.
На кінці Святої Меси сталася була несподіванка, бо пропрефект Дикастерії з питань євангелізації архієпископ Ріно Фізікелла оголосив, що Папа неочікувано приїхав, щоб нас особисто привітати. Це було для мене дуже зворушливо, таким великим захопленням і надією.
Ми чекали Святішого Отця. Ми зі священниками з нашого паломництва були дуже близько вівтаря, так що коли Папа Лев XIV приїхав, то ми дуже-дуже близько його бачили та чули. Це такий теж дуже зворушливий та радісний момент нашого паломництва. У наступні дні ми відвідали як паломники Римські базиліки, щоб отримати відпуст.
Наша група пройшла через Святі Двері урочистим входом з хрестом до базиліки Святого Петра. Це дуже важливий момент для католиків, для віруючих людей впродовж цього Ювілейного року. Це дійсно було паломництво – це і труд, і потреба великої терпеливості. Бо на цей час паломництва молоді не можна було онлайн записатися на прохід через Святі Двері у базиліці Святого Петра. Тому треба було приходити дуже завчасно, щоб займати чергу і нашій групі це вдалося.
Наша група брала участь у зустрічі української молоді, що відбувалась при соборі святої Софії. Це була нагода досвідчити єдність католицької молоді двох обрядів (східного та західного). Важливим моментом також була молитва в Папській базиліці Санта-Марія-Маджоре, де єпископ Віталій Кривицький SDB молився разом з усіма українськими паломниками. Ми також побували у храмі Серця Господнього, пішли до Генерального дому отців салезіанів і там мали спільну Святу Месу і молитву за нашу батьківщину разом з нашим єпископом.
Ви мали змогу бути на зустрічах з Папою у Тор-Верґата. Як Ви пережили цей час?
Дуже важливим моментом цього паломництва став перехід, переїзд до молодіжного містечка Тор-Верґата, де зібралося понад мільйон молоді з цілого світу на молитву, на адорацію і Святу Месу на завершення Ювілею.
Наш шлях був свого роду пішим паломництвом. Від метро до Тор-Верґата ми подолали майже сім кілометрів. Коли я побачив цю молодь, яка збиралася групами і йшла величезними колонами, це насправді справило величезне враження.
Навіть не можна це передати чи уявити. Я вперше брав участь у молодіжній події такого формату. Коли виходимо з станції метро і бачимо ці величезні натовпи молоді, віруючих з прапорами різних країн та місцевостей, з назвами спільнот. Група неокатехуменату з гітарами, з барабанами й співають. Це насправді робить величезне враження. І тут не йдеться про якісь емоції, тільки про те, що дійсно збирається жива Церква, яка є рухливою. Церква, яка є молодою, і це дуже прекрасне свідчення. І коли усвідомлюєш собі цей масштаб, і молодих людей, віруючих молодих людей, які збираються на зустріч, щоб молитися, щоб провести цей час на адорації, під час Святої Літургії. Це вражає.
Коли ми вже прибули на Тор-Верґата, важко було зайти, було дуже багато молоді. Нам вдалося потрапити в сектор, де дуже близько був екран, щоб все бачити та брати активну участь у молитві. З великою радістю молодь зустріла Папу, який приїхав на годину раніше та їздив між секторами, щоб привітати молодь.
Потім розпочався офіційний вхід Папи з хрестом Ювілейного року та представниками молоді до вівтаря. А далі зустріч – діалог Папи з молоддю. Представники молоді з різних країн озвучили запитання, які турбують молоді серця. А потім була нагода почути відповіді Святішого Отця.
Найбільше враження на мене справила адорація. У нашому секторі насправді ми її пережили дуже чудово та прекрасно. Ми молилися, була подібна молитва до молитви Тезе, були канони, розважання Божого Слова. Цього вечора нам товаришував фрагмент Євангелія про учнів, які йшли до Емаусу. Насправді ця адорація торкнулася по-особливому мого серця.
Я бачив як переживали цю молитву інші молоді люди. Яка була тиша в нашому секторі! Ми стояли на колінах перед Пресвятими Дарами та молилися разом з усіма. Це для мене велика радість, це важливий момент, коли молодь стоїть на колінах перед Пресвятими Дарами, щоб молитися, щоб бути біля Господа.
Потім був молодіжний концерт, який тривав до опівночі. Папа після молитви поблагословив нас, побажав гарного вечора та вилетів до Ватикану, щоб наступного дня повернутися на Євхаристію.
У неділю Папа прибув раніше запланованого часу – з самого ранку, щоб привітати молодь, побути з нею, проїхатися між секторами, побачити, благословити і згодом розпочати Святу Месу. Священники мусили о 5-й ранку перейти у священницький сектор, щоб служити під час Меси.
Під час Євхаристії, проповіді Святішого Отця я помічав як молодь уважно слухала. Були миті тиші, коли молоді люди були зосереджені та роздумували над почутим. Звісно, були і моменти радості, шуму та оплесків.
Наприкінці Меси Папа Лев XIV подякував усім за присутність, запросив на Світові дні молоді до Сеулу (Корея). Також просив переказати свої вітання всім молодим людям, які не змогли прибути на Ювілей молоді.
Ще мені запам’яталося, коли понтифік попросив передати особливі вітання тим людям, які просто не могли виїхати зі своїх країн по причинах, які ми всі добре знаємо. Насправді це – Божий час, дійсно паломництво, паломництво надії в цьому Ювілейному році надії. Це дуже важливі моменти, які ми пережили в Римі разом з Папою Левом XIV.
Ви брали участь у зустрічі відповідальних за душпастирство покликань в Європі. Яка була мета цієї зустрічі та які ключові теми обговорювалися?
Мене й отця Міхала Воцяла SDB запросили на зустріч відповідальних за душпастирство покликань, що відбулася у Римі 30 липня. З Європи було 28 учасників, серед яких також була Україна. Ми представляли Римсько-Католицьку Церкву в Україні. Також були представники Української Греко-Католицької Церкви.
Тема цієї зустрічі була «Будувати стосунки для служіння душпастирству молоді та покликанням». Нас привітав секретар Конференції Європейських єпископів, а також відповідальний за душпастирство покликань в секції європейських єпископатів архієпископ Жозе Мануель Ґарсія Кордейру. Також скерував до нас слово архієпископ Джузепе Батурі, генеральний секретар Конференції єпископату Італії. Темою його доповіді був кордон миру та нові покликання. Професор Патриція Джупі, яка є президентом фундації Джорджо Ла Піра представила молодіжну раду, в яку входять 25 країн світу. Представники молодіжної ради також нам представили маніфест молоді. Цей маніфест має назву «Революція молодіжного духу». Завершилася зустріч Євхаристією в Базиліці святого Августина в Римі, яку очолив архієпископ Жозе Кордейру.
Максим Железницький
