Як знайти щиру дружбу та справжню любов, що відкриває на надію? Де шукати відвагу для прийняття життєвих рішень? Як зустріти Господа й бути впевненими в Його присутності. Відповіді на ці запитання молодих людей Папа Лев XIV намагався дати під час молитовного чування, яким завершився передостанній день Ювілею молоді.
Про це пише Vatican News.
«Будьте, отже, витривалими у віри з радістю та відвагою!» – закликав Папа Лев XIV, промовляючи до приблизно мільйона юнаків і дівчат, підсумовуючи свій діалог з ними, що відбувся ввечері, 2 серпня 2025 р., під час молитовного чування на еспланаті Тор-Верґата, південно-східному передмісті Риму.
Вже від ранку молодь, яка протягом тижня наповняла своїм ентузіазмом і гамором вулиці Риму, почала збиратися на приготованому заміському просторі, чимало з них – готуючись провести тут наступну ніч. О 15:00 почалася духовно-мистецька програма, яка була підготовкою до чування під проводом Наступника святого Петра, який о 19:30 прибув до Тор-Верґати гелікоптером. Святіший Отець спочатку проїхався панорамним автомобілем між секторами, вітаючись з учасниками зустрічі. Понад півгодини тривав цей об’їзд. Останній відрізок Лев XIV Папа пройшов пішки, несучи ювілейний хрест в супроводі представників молоді різних континентів. Після кількахвилинної перерви, одягнувши богослужбові ризи, Святіший Отець знаком святого хреста та побажанням миру розпочав Літургію Слова. Прозвучав гімн-ввізвання до Святого Духа, а тоді Папа розпочав спілкування з молоддю, відповівши на три запитання.
У пошуках автентичної дружби
Перше запитання прозвучало іспанською мовою. «Святіший Отче, ми – діти нашого часу», – розпочала мексиканка Дульсе Марія, вказуючи на те, як наш час позначений технологіями, зокрема, соціальними мережами. І в той час, як здається, що маєш багато «друзів», дедалі частіше відчуваються «численні форми самотності». «Святіший Отче, як знайти щиру дружбу та справжню любов, які відкривають на істинну надію? Як віра може допомогти нам будувати наше майбутнє?» – запитувала вона.
«Стосунки з іншими є незамінними для кожного з нас, починаючи з того факту, що всі люди на землі народжуються як чиїсь діти», – розпочав Лев XIV, зазначивши, що наше життя починається із зв’язку, завдяки зв’язкам ми зростаємо, й у цьому процесі фундаментальну роль відіграє культура. За його словами, як кожен словник, так і кожна культура містить як шляхетні слова, так і вульгарні, як цінності, так і помилки, й потрібно навчитися розпізнавати їх. Цитуючи Апостольське напоумлення Папи Франциска Cristus Vivit, Святіший Отець зазначив, що серед різних «культурних сполучень, якими позначене наше життя», інтернет і медіа стали «надзвичайною нагодою для діалогу, зустрічі та обміну». Однак, ці інструменти «стають двозначними, коли підпорядковані комерційній логіці чи логіці інтересів, які розбивають наші стосунки на тисячі проміжних елементів». «Коли інструмент домінує над людиною, людина стає інструментом: так, інструментом ринку, товаром у свою чергу. Лише щирі стосунки та стабільні зв’язки сприяють зростанню історій доброго життя», – сказав він.
У цьому контексті Папа підкреслив, що «кожна людина природно прагне доброго життя». Він навів приклад святого Августина, який мав бурхливу молодість, не зміг заглушити голос свого серця, шукаючи «істину, яка не обманює, красу, що не минає». І «щиру дружбу, любов, спроможну дати надію» він знайшов, «зустрівши Того, хто вже його шукав – Ісуса Христа». «Дружба з Христом, яка лежить в основі віри, є не просто одним з багатьох засобів для побудови майбутнього: це наша провідна зоря. Як писав блаженний П’єр Джорджо Фрассаті, “жити без віри, без спадщини, яку треба захищати, без боротьби за Істину – це не жити, а животіти” (Листи, 27 лютого 1925 р.). Коли наші стосунки відображають цей насичений зв’язок з Ісусом, вони, безумовно, стають щирими, великодушними і справжніми», – підкреслив Лев XIV.
Відважитися прийняти рішення
Молодість – це період прийняття фундаментальних рішень. Це ствердження стало відправною точкою до другого запитання, яке прозвучало італійською мовою. Як зазначила Ґая, атмосфера непевності викликає спокусу відкладати рішення, страх перед невідомим майбутнім паралізує. «Ми знаємо, що обирати означає відмовлятися від чогось, і це нас блокує, але відчуваємо, що надія вказує на досяжні цілі, навіть якщо вони позначені нестабільністю теперішнього моменту. Святіший Отче, запитуємо Вас: звідки черпати відвагу для прийняття рішення? Як можемо бути відважними та переживати пригоду живої свободи, роблячи радикальний і змістовний вибір?» – запитувала дев’ятнадцятирічна італійка.
Як підкреслив Папа, вибір – це «основоположна людська дія». Йдеться не тільки про те, щоб обирати щось, але й обирати когось. «Коли обираємо, в найвищому сенсі цього слова, то вирішуємо, ким хочемо стати», адже найбільшим вибором є рішення про те, «якою людиною хочу бути». «Дорога молоде, ми вчимося обирати через життєві випробування, а передусім пам’ятаючи про те, що ми були обрані. Цю пам’ять треба досліджувати та виховувати», – сказав Лев XIV, вказуючи на те, що для того, щоби бути вільними, відправною точкою має бути надійний фундамент. «Цією скелею є любов, яка випереджає нас, вражає нас і безмежно перевершує нас: любов Бога. Тому перед Ним вибір стає судом, який нічого доброго не відбирає, але завжди веде до кращого», – додав він, зазначаючи, що відвага обирати приходить з любові, яку Бог виявляє у Христі, а тому «зустріч з Ісусом дає відповідь на найглибші очікування нашого серця, бо Він – це Любов Бога, Яка стала людиною».
Цитуючи святого Йоана Павла ІІ, який 25 років тому, зустрічаючись із молоддю на цьому місці, стверджував: «Ви шукаєте Ісуса, коли мрієте про щастя, це Він чекає на вас, коли ніщо з того, щоб ви шукаєте, вас не вдовольняє», Лев XIV зауважив, що з усвідомленням цього страх поступається місцем надії, бо «ми впевнені, що Бог веде до звершення те, що розпочинає». «Ми розпізнаємо Його вірність у словах того, хто по-справжньому любить, бо його по-справжньому полюбили. “Ти – моє життя, Господи”: це те, що священник чи богопосвячена особа промовляють, сповнені радості та свободи. “Я приймаю тебе як свою дружину і як свого чоловіка”: це слова, які перетворюють любов чоловіка і жінки на дієвий знак Божої любові. Це радикальний і значущий вибір: подружжя, священничий стан і чернече посвячення виражають вільний і визвольний дар себе, який робить нас по-справжньому щасливими», – сказав Святіший Отець, підкреслюючи, що ці рішення надають сенсу нашому життю, перетворюючи його за образом досконалої Любові, Яка «створила це життя та відкупила від кожного зла, також і від смерті». В цьому контексті Папа скерував думку до двадцятирічної іспанки Марії та вісімнадцятирічної єгиптянки Паскаль, які «обрали приїхати до Риму на Ювілей молоді, і яких в ці дні спіткала смерть». Лев XIV попросив піднести молитву за них, за їхніх родичів і друзів, а також за іспанського хлопця Іньяціо Ґонсальвеса, який потрапив у лікарню.
У пошуках духовної глибини
«Святіший Отче, нас приваблює внутрішнє життя, навіть якщо на перший погляд нас вважають поверхневим і безтурботним поколінням», – сказав Уел, розпочинаючи третє запитання. Юнак зі США зауважив, що «цінність тиші», як під час цього чування, захоплює, хоч й вселяє страх «через почуття порожнечі». «Як насправді зустріти Воскреслого Господа в нашому житті та бути певними в Його присутності також і серед труднощів та непевності?» – поставив він запитання, відповідати на яке Папа Лев XIV розпочав, покликаючись на буллу проголошення Святого Року, в якій Папа Франциск писав, що «в серці кожної людини міститься надія як прагнення та очікування добре». Він нагадав, що у біблійній мові «серце» означає «сумління». Але що таке «добро»? За словами Лева XIV, щоби відповісти на це запитання, «потрібен свідок», хтось, «хто зробить нам добро», а ще більше потрібен хтось, «хто буде нашим добром».
«Дорога молоде, другом, який завжди супроводжує наше сумління, є Ісус. Ви дійсно хочете зустрітися з Воскреслим Господом? То слухайте Його слово, яке є Євангелієм спасіння! Шукайте справедливості, оновлюючи спосіб життя, щоб будувати більш людяний світ! Служіть убогим, свідчачи те добро, яке ми завжди хотіли б отримати від ближнього! Адоруйте Пресвяту Євхаристію, джерело вічного життя! Вчіться, працюйте, любіть за прикладом Ісуса, доброго Вчителя, Який завжди йде поруч з нами», – закликав Святіший Отець, нагадавши також слова Бенедикта XVI, який наголошував, що той, хто вірить, ніколи не є самотнім. Тож Ісуса ми «справді зустрічаємо в Церкві, тобто в сопричасті тих, кого Господь збирає навколо Себе, щоб протягом історії ставати зустріччю для кожної людини, яка Його щиро шукає». «Як же світ потребує місіонерів Євангелія, які будуть свідками справедливості та миру! Як же майбутнє потребує чоловіків і жінок, які б були свідками надії! Ось це, дорогі юнаки та дівчата, є завданням, яке нам доручає Воскреслий Господь», – наголосив Папа.
Адорація
Після того, як завершився діалогу Святішого Отця з представниками молоді, прозвучав спів «Алилуя», після чого зачитано уривок з Євангелії від Луки про діалог воскреслого Ісуса з учнями в дорозі до Емауса. Далі розпочалася Євхаристійна адорація. Мільйонний збір юнаків і дівчат занурився у молитовну тишу, в той час місце проведення зустрічі огорнула нічна темрява. Молитовна тиша чергувалася зі співом 39 псалма різними мовами, а також зачитуванням біблійних текстів про Євхаристію. Адорація завершилася благословенням Пресвятими Дарами, яке уділив Папа, після чого піднеслася молитва до Пресвятої Богородиці.
Святіший Отець по завершенні молитви подякував учасникам молитви та хорові, який її супроводжував. Він повернувся до Ватикану, а більшість з присутніх чекатимуть тут на заключний момент Ювілею молоді – на Святу Месу, яку Наступник святого Петра очолить у неділю вранці.