Коментуючи під час середової зустрічі з паломниками євангельську розповідь про оздоровлення глухонімого, Папа Лев XIV заохотив слухачів замислитися над тим, чи не почуваємося ми зраненими й розчарованими, через те, що нас не розуміють, і чи ми не ранимо інших нашими словами. Ісус же заохочує нас відкритися на світ і на стосунки.
Про це пише Vatican News.
Також і час, в якому ми живемо, потребує зцілення. Це ствердження стало відправною точкою для роздумів, якими Папа Лев XIV поділився під час загальної аудієнції, що в середу, 30 липня 2025 р., відбулася на площі Святого Петра у Ватикані. Цією катехизою він завершив розділ, присвячений прилюдному життю Ісуса, Його зустрічам, притчам і зціленням, в рамках циклу «Ісус Христос – наша надія», приуроченого до Святого Року 2025. Нагадаємо, що це перша загальна аудієнція після літньої перерви, адже в попередні середи такі зустрічі не проводилися.
«Наш світ пронизаний атмосферою насильства і ненависті, яка нівечить людську гідність. Ми живемо в суспільстві, яке хворіє на “булімію” сполучень із соціальними мережами: ми гіперсполучені, нас бомбардують зображеннями, іноді також неправдивими або спотвореними. Ми перевантажені численними повідомленнями, які викликають у нас бурю суперечливих емоцій», – мовив Святіший Отець, додаючи, що за таких обставин у нас може виникнути прагнення вимкнути все. Можемо дійти до межі, коли вже «нічого не чуємо», а оскільки слова перекручують, то можемо відчувати «спокусу замкнутися в мовчанні», у некомунікабельності, в якій «незважаючи на близькість, ми більше неспроможні сказати одні одним найпростіші та глибокі речі».
Чи є бажання вийти з ізоляції?
У цьому контексті Папа зупинився на розповіді з 7-ї глави Євангелії від Марка, в якій розповідається про глухонімого. Подібно до того, як може трапитися з нами, можливо, що ця людина «прийняла рішення більше не говорити, бо він не почувався прийнятим, хотів згасити будь-які голоси, бо розчарувався і був поранений тим, що чув». Адже це не він шукав Ісуса, а інші привели його до Нього. Вони стурбовані його ізоляцією. За словами Святішого Отця, це також образ Церкви, «яка супроводжує кожну людину до Ісуса, щоб вона почула Його голос». Подія, зрештою, відбувається на поганській території, в «контексті, де інші голоси схильні приглушувати Божий голос».
Відкритися на світ і стосунки
Далі Наступник святого Петра звернув увагу на те, що поведінка Ісуса може здаватися нам дивною. Він відводить цього чоловіка у відокремлене місце, немов би підкреслює його ізоляцію. Але якщо добре приглянутися, то це «допомагає нам зрозуміти, що приховується за мовчанням та замкнутістю цієї людини», Ісус немовби «збагнув його потребу близькості». «Ісус насамперед пропонує йому мовчазну близькість, через жести, які говорять про глибоку зустріч: Він торкається вух і язика цього чоловіка. Ісус не вживає багато слів, Він каже єдине, що йому потрібно в цей момент: “Відкрийся!”. Святий Марко наводить це слово арамейською мовою, effatà, так, ніби хоче, щоб ми почули його звук і подих “наживо”. Це слово, просте і красиве, містить запрошення, з яким Ісус звертається до цього чоловіка, який перестав слухати і говорити. Ісус ніби промовляє до нього: “Відкрийся на цей світ, який тебе лякає! Відкрийся на стосунки, які тебе розчарували! Відкрийся на життя, від якого ти відмовився!”. Закритися в собі – це ніколи не є вирішенням проблеми», – наголосив Лев XIV.
Зцілити спосіб комунікації
За словами Святішого Отця, після зустрічі з Ісусом ця людина не просто знову починає говорити, а робить це «правильно». І цей прислівник може ще щось підказати про причини його мовчання. «Можливо, цей чоловік замовк, бо йому здавалося, що він говорить не так, як треба, можливо, він не почувався адекватним. Ми всі переживали досвід того, що нас не правильно розуміють, що ми не почувалися зрозумілими. Усі ми потребуємо просити Господа зцілити наш спосіб комунікації, не лише для того, щоб бути більш ефективними, але й для того, щоб не завдавати іншим болю своїми словами», – сказав Лев XIV, підкреслюючи, що знову правильно говорити – це початок шляху, а не його фініш. Ісус заборонив чоловікові розповідати про те, що трапилося, бо для того, щоб «насправді пізнати Ісуса, потрібно пройти певним шляхом, потрібно побути з Ним і перейти через Його страсті». Лише тоді зможемо сказати, що ми насправді пізнали Його, бо «для того, щоб стати учнями Ісуса, не існує коротких стежок».
«Дорогі браття й сестри, просімо Господа, щоб ми навчилися спілкуватися чесно і розсудливо. Молімося за всіх, кого образили слова інших людей. Молімося за Церкву, щоб вона ніколи не підводила у своєму завданні приводити людей до Ісуса, щоб вони могли слухати Його Слово, зцілитися ним і, в свою чергу, стати носіями Його звіщення спасіння», – підсумував Святіший Отець.
