У своєму посланні з нагоди відкриття 28-ї Генеральної Асамблеї Міжнародної федерації католицьких університетів, що відбувається у Гвадалахарі, Мексика, Папа Лев XIV заохочує їх стати «дорогами розуму до Бога» та Христа-Премудрості, «Істини, що стала Особою», за словами святого Томи Аквінського. Він підкреслює, що для зустрітися з іншими школами, «ми не повинні віддалятися від Христа, ані релятивізувати Його унікальне і належне місце».
Про це пише Vatican News.
Католицькі університети покликані стати «дорогами розуму до Бога», адже, як збагнув святий Тома Аквінський, у «Христовій Премудрості є водночас те, що найбільш властиве нашій вірі, і те, що найбільш універсальне у людському інтелекті». На цьому наголосив Папа Лев XIV у своєму посланні до учасників 28-ї Генеральної Асамблеї Міжнародної Федерації Католицьких Університетів (FIUC), що відкрилася у понеділок, 28 липня 2025 р., у Гвадалахарі, Мексика. Асамблея, яку приймає Університет Вальє де Атемахак, триватиме до 1 серпня. Вона приурочена до сторіччя FIUC і зосереджена на темі: «Католицькі університети – хореографи знань».
Розпізнати, за чим прямуємо
Покликаючись на тему асамблеї, Святіший Отець підкреслює, що ми повинні запитувати себе, за якою музикою йдемо, адже в наш час не бракує звабних «пісень сирен». І саме в такому контексті католицькі університети покликані ставати «дорогами розуму до Бога». «Університетське середовище, з притаманним йому діалогом між різними баченнями світу, не є чужим буттю та діянню Церкви», – пише він, нагадуючи про те, як християни вже на світанку євангелізації «з ясністю розуміли, що неможливо звіщати Добру Новину, не роз’яснивши, якою мірою вона сумісна чи не сумісна з іншими способами бачення світу чи іншими пропозиціями сенсу людини й суспільного життя».
Христос не чужий раціональному дискурсу
Папа навів запитання, з яким святий Павло звертався до християн Риму, спонукаючи порівняти попередній стиль життя з поточним: «Які ж плоди ви тоді мали? Того ви тепер соромитеся, бо кінець їхній – смерть». «Народи класичного світу не були позбавлені інтелекту, але кінець і результат усіх їхніх міркувань апостол підсумовує словом “смерть”. Чому? Чого не вистачало? Не вистачало Христа, Слова і Премудрості Отця; Того, через Кого і для Кого все було створено. Христос приходить не як чужий для раціонального дискурсу, а радше як наріжний камінь, що надає сенс і гармонію всім нашим думкам, всім нашим прагненням і всім нашим планам покращити теперішнє життя і надати мету і трансцендентність людським зусиллям», – пише Лев XIV, наводячи слова святого Томи Аквінського, який стверджував, що у Христі є те, що найпритаманніше вірі, й те, що є найуніверсальнішим у людському інтелекті. І мудрість, якщо її так розглядати, є «є природним місцем зустрічі й діалогу з усіма культурами та всіма формами мислення».
«Тому ми не повинні віддалятися від Христа, не повинні релятивізувати Його унікальне і належне місце, для того, щоб шанобливо і плідно спілкуватися з іншими школами знань, як давніми, так і сучасними», – підсумовує Папа, побажавши, щоб Христос-Премудрість був компасом, який спрямовує католицькі університетські інституції, щоб сповнене любові пізнання Його дало «імпульс для нової євангелізації в сфері католицької вищої освіти».
