Префект Дикастерії доктрини віри підтвердив висновок «prae oculis habeatur», запропонований єпископом Трівенто щодо гаданих надприродних явищ на Монте-Сант-Онофріо в Аньйоне, Молізе.
Про це пише Vatican News.
Духовний досвід, пов’язаний з імовірними надприродними явищами, які в основному стосуються гори Сант-Онофріо в Аньоне, що в центральноіталійській провінції Молізе, отримав від Дикастерії віровчення визначення «prae oculis habeatur». Про це повідомив Префект Дикастерії кардинал Віктор Мануель Фернандес у листі до Преосвященного Камілло Чіботті, єпископа Трівенто, підтверджуючи визначення, запропоноване ординарієм. Йдеться про гадані об’явлення Пречистої Діви Марії, які нібито мали місце, починаючи від 2010 року, на горі святого Онуфрія, а місцева набожність зосереджена навколо молитви за померлих.
Згідно з новими нормами щодо оцінювання ймовірних надприродних явищ, дикастерія не висловлюється щодо надприродності, а оцінює духовні плоди. Визначення «prae oculis habeatur» говорить про те, що ситуація потребує нагляду. Це означає, як пояснив кардинал, що, «незважаючи на визнання важливих позитивних ознак, існують також деякі елементи плутанини або можливі загрози, які вимагають ретельного розпізнання і діалогу з одержувачами даного духовного досвіду з боку дієцезіального єпископа».
Позитивні аспекти
З вивчення багатого матеріалу, що надійшов до дикастерії, зазначає кардинал Фернандес, «можна зробити висновок, що в цьому духовному досвіді наявні певні позитивні аспекти та ознаки дії Святого Духа» всередині ймовірного надприродного явища. У нібито посланнях Богородиці є постійне нагадування про фундаментальні засоби освячення, такі як Боже слово, Пресвята Євхаристія, Покаяння, разом із запрошенням до солідарності зі світом, в якому ми живемо. Богородиця закликає до співпраці з Богом на благо людства і просить про конкретні акти милосердя щодо стражденних. «Важливо підкреслити, – зазначає префект, – як Богородиця завжди скеровує нас до Ісуса Христа». Крім того, в посланнях є часте звернення до Святого Духа.
Критичні моменти
Однак, як читаємо в листі, є два аспекти, які слід розглянути з особливою ретельністю. Перший полягає в тому, що попередній єпископ вказав на «недотримання приписів, накладених місцевим Ординарієм щодо заборони будь-якої форми публічного або приватного культу». Таке зауваження, однак, не стосувалося безпосередньо поглядів ймовірного провидця, а «деяких церковних діячів», які заохочують це недотримання, «незважаючи на судження Церкви», завдаючи рани сопричастю, «що, безумовно, не є позитивним знаком». З іншого боку, як зазначає кардинал Фернандес, «у тих самих гаданих посланнях можна побачити заклик до послуху».
Другий аспект, який слід розглянути з особливою увагою, стосується можливої плутанини щодо «характеру взаємин між душами померлих» і Церквою, що живе в історії. Хоча ця плутанина не випливає з явних і конкретних заяв або практики ймовірного провидця, існують «можливі ризики», які виправдовують, поряд з оцінкою позитивних ознак, необхідність періоду нагляду.
Дозволено приватну набожність
У листі префект пояснює, в чому полягає визначення «prae oculis habeatur». Перш за все, воно, як і раніше, не дозволяє публічних богослужінь, під якими розуміються літургійні дії, що здійснюються «в ім’я Церкви особами, законно уповноваженими на це, і за допомогою актів, затверджених церковною владою». Отже, це виключає звершення літургійних обрядів у місцях, пов’язаних з явищем, без чіткого схвалення компетентної церковної влади; паломництва або інші пастирські заходи, що мають суспільний резонанс, які проводяться парафіями або іншими церковними структурами; можливість поширення, без схвалення церковної влади, матеріалів про явище та його ймовірних послань; збирання людей з метою обміну цим досвідом.
Однак, як уточнює кардинал Фернандес, з огляду на те, що не виявлено жодних серйозних фактів, що вимагають додаткових дій, «дозволяється приватна набожність: особисті відвідини, парами або дуже невеликими групами, в даному випадку місця, де стоїть хрест, встановлений на горі Святого Онуфрія ще до початку гаданих явищ, або за маршрутом Хресної Дороги, встановленим для того, щоб супроводжувати молитвою сходження на гору». Це передбачає «зберігання смиренного ставлення з боку тих, хто пов’язаний з явищем, і відкритість на діалог з церковною владою, яка покликана зробити все можливе для оцінки перебігу досвіду і виправлення будь-яких можливих аспектів, що збивають з пантелику».
