Як повідомлялося, у Кракові триває Генеральний капітул Ордену Проповідників. У п’ятницю 25 липня, у базиліці Пресвятої Трійці відбувся молебень за мир в Україні та цілому світі. Молитву очолив ординарій Мукачівський єпископ Микола Лучок ОР. Нижче подаємо повний текст його проповіді.
«Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться». (Мт 5,9)
Дорогі брати і сестри!
Я приїхав з країни, де війна триває вже багато років, і кінця їй не видно. Ця війна зачіпає багато народів, тож спільна молитва за мир, коли тут зібралися представники Ордену з усього світу, – має велике значення.
Дякую вам за запрошення. Я стою тут, довіряючи Божому Провидінню та милосердю – вірячи, що Бог хоче принести мир – через нас, через наші молитви.
Головне питання, яке не полишає мого серця з початку повномасштабної війни, звучить так: Що я маю робити? У час війни, у час страждань, у час втрат і насильства, коли немає кінця цьому жахіттю, коли здається, що все ніби змовилося, щоб війна тривала…
Що слід зробити, щоб будувати мир? Що слід зробити, щоб наблизити мир?
Господи, що я маю робити? Як людина, як громадянин, як учень Ісуса, як священник, як єпископ.
Святий Дух постійно нагадує мені: що перш за все – я сам маю бути глибоко занурений у мир Ісуса Христа. Це моє перше завдання. І коли я перебуваю в Його мирі – тоді я ясніше бачу, кому і як я маю допомагати, кому маю служити. Бо якщо в моєму серці немає Христового миру, то мною керуватиме страх…
Це можна сказати просто – існує два основні стани людської душі: мир і страх.
Якщо немає миру – з’являється страх. Страх – це відсутність миру в серці людини. Причина страху – зранене серце. Спочатку страх веде до ізоляції й виживання. Але з часом, якщо це серце не зцілене – і коли з’являється можливість вийти з ізоляції – це може призвести до того, що людина починає ранити інших, до пожадливості – і все це стає джерелом війн.
Насильство. Війна. Рани. Страх.
Усе це можна подолати лише Миром. І мир переможе, коли кожна людина стане носієм миру.
Світовий мир може здаватися утопією, коли ми дивимося на те, що відбувається сьогодні, або на всю історію людства – від Каїна й Авеля.
Але мир у моєму серці – можливий. Мир з тими, хто готовий його прийняти – можливий. Спільноти миру – можливі.
Дорогі брати!
Я дуже радий бути сьогодні з вами – у цьому місці, де я багато років жив, молився і навчався жити харизмою святого Домініка.
Дякую вам за кожну молитву і за всю допомогу, яку ви та ваші спільноти надавали заради миру в Україні.
Я прошу Духа Воскреслого Христа, щоб Він сьогодні міцно наповнив нас Своїм Миром і щоб у цьому дусі ми просили миру для України, для всіх місць, де лютують війни, та про навернення тих, хто одержимий духом війни.
Я прошу вас: не переставаймо молитися за мир. Будьмо носіями миру!
Переклад Veritas за Ordo Praedicatorum
Фото: Radosław Więcławek OP, dominikanie.pl
