Із ректором Інституту богословських наук отцем Олегом Жаруком розмовляли про підсумки навчального року, початок вступної кампанії, нову спеціалізацію та життя інституту в часі триваючої війни.
Отче Олеже, як Ви підсумували б навчальний 2024-2025 рік у часі триваючої війни?
На початку навчального року ми підсумували й попередній рік, провівши випускні урочистості, де четверо студентів отримали магістерські дипломи. Радує, що випускники в нас є щороку. Цього року одна студентка вже успішно захистилася, а у вересні відбудеться ще один захист. Хоча цьогорічні «жнива» невеликі — лише двоє випускників — ми дякуємо Богу і за них.
Цей навчальний рік в інституті пройшов успішно, що стало можливим завдяки нашій системі навчання: один тиждень на місяць. Адже навчальна програма включає десять сесій на рік: сім з них присвячені загальному богослов’ю, а три – спеціалізаційним предметам. Це дало змогу студентам приїжджати з різних регіонів України, не лише з Кам’янець-Подільської дієцезії, а й з усієї країни.
У вересні до нас вступило дев’ять нових студентів, як римо-, так і греко-католиків, з різних регіонів. Дуже тішить, що сьогодні люди цікавляться богослов’ям і прагнуть розвиватися в різних його напрямках. Ми, своєю чергою, надаємо їм можливість отримати магістерську програму з богослов’я у поєднанні зі спеціалізаціями.
Цінним аспектом є те, що наша магістерська програма реалізується у співпраці з Люблінським Католицьким Університетом, тому студенти отримують також диплом цього університету. Окрім навчання, студенти проходять також щоденну школу формації, починаючи з ранкової Утрені та медитації, через чергування у їдальні та кухні, спілкування в кав’ярні та закінчуючи день молитвою Розарія, або Адорацією, або особистою молитвою в тиші. Беззаперечно важливими були активності організовані Студентською Радою, а також Читацький клуб, спільні рекреації та виїзди.
Протягом цього академічного року ми функціонували в стабільному ритмі, і це чудово. Таку можливість нам дає нам Господь через Збройні Сили України. Варто також згадати про наших студентів, які нині перебувають у лавах Збройних Сил України та захищають нашу Батьківщину. Це дуже цінно, адже сьогодні ми воюємо на різних фронтах, але цей фронт, де солдати присутні на лінії оборони Батьківщини, є надзвичайно важливим. Захист Батьківщини – це велика цінність, і, думаю, кожен українець це усвідомлює.
Чи можете більш детально розповісти про ці спеціалізації?
Звісно. У нас є чотири спеціалізації: подружньо-сімейна, суспільні комунікації, педагогічно-катехитична, а також біблійна. Кожна з них має свою специфіку та певну кількість студентів. Однак варто зазначити, що основою завжди є богослов’я (80%), а вже решта – це спеціалізація (15%) та практика (5%).
Подружньо-сімейна спеціалізація орієнтована на підготовку фахівців – сімейних консультантів, які допомагатимуть сім’ям та подружжям. Вона включає вивчення богослов’я шлюбу, психології та педагогіки, щоб студенти могли ефективно долати кризи у стосунках, надавати консультації та організовувати при потребі центри, сімейні клуби чи гуртки при парафіях.
Суспільні комунікації – це спеціалізація, яка готує фахівців для ефективної комунікації та взаємодії Церкви з суспільством. Вона охоплює вивчення сучасних медіа, принципів публічних виступів, етики комунікації та способів донесення християнських цінностей до широкої аудиторії. Релігійних журналістів сьогодні дуже потрібно.
Педагогічно-катехитична спеціалізація призначена для тих, хто бажає займатися катехизацією або християнською етикою. Студенти отримують знання та навички, необхідні для організації та проведення уроків з християнської етики, підготовки до таїнств, а також для навчання та виховання дітей та дорослих у дусі християнської віри через катехизацію. Ця спеціалізація не тільки для монахинь, але для усіх бажаючих мирян.
Біблійна спеціалізація дає поглиблені знання Святого Письма. Вона включає вивчення давніх мов (грецька койне, давньоєврейська), історичного контексту Біблії та детальний аналіз окремих книг і тем. Особливий акцент робиться на пасторальному застосуванні біблійних знань, зокрема для ведення біблійних гуртків та зустрічей.
При інституті активно діє Школа сакральної музики Кам’янець-Подільської дієцезії. Раніше це була спеціалізація, а тепер це окрема школа, яка готує органістів, канторів та диригентів хорів латинського обряду. Вони розвиваються досить гарно, не лише навчаючись тут, а й організовуючи нові події. Наприклад, відбувся різдвяний концерт, виїзний концерт у Хмельницькому, а потім тут, у парафії в Городку. Крім того, була організована зустріч органістів та їхнє паломництво до Бердичева. Це дуже цінно, що наша сакральна та літургійна музика розвивається в Україні.
Зацікавлення богослов’ям в Україні справді присутнє, і щорічний вступ до інституту є тому підтвердженням. Це дуже добре, що Церква в Україні має тих, хто хоче вивчати богослов’я та ділитися ним у своїх парафіях і служіннях.
Якщо навчання триває один тиждень у місяці, то що відбувається в інституті у вільні тижні? Чи провадиться тут ще якась діяльність?
Окрім навчання, інститут веде й іншу активну діяльність. Варто відзначити функціонування Асоціації випускників, яка існує вже четвертий рік. Нова президентка, Вікторія Чорнобай, разом з новим складом, активно об’єднує спільноту випускників, які сьогодні знаходяться в різних куточках не лише України, а й усього світу. Їхні ініціативи — відкриті лекції, організація випускних урочистостей, спілкування з випускниками — є дуже цінними та важливими для нашого інституту.
Також значна увага приділяється євангелізаційній та реколекційній діяльності. Наші проректори, пані Ірина Сашко та отець Сергій Хитрий, протягом року організовували реколекції для сестер-монахинь, а також одноденні реколекції для мирян. Цінними були наші катехитично-пасторальні зустрічі з сестрами-монахинями, організовані тренінги, а також різного роду реколекції для молоді Кам’янець-Подільської дієцезії та інших груп, що наповнює інститут різноманітною діяльністю.
При інституті також функціонує Школа капеланського служіння. Це стало можливим завдяки єпископу Павлу Гончаруку, директорці Аліні Ніколаєвській та всій команді викладачів. У ній беруть участь священники, сестри-монахині та миряни, розділені на дві окремі групи, а саме навчання відбувається в нас, в інституті.
Отче, в цьому році Ватикан офіційно визнав ваш Інститут. Розкажіть більш детально про цю важливу подію в житті навчального закладу.
Так, дійсно, 26 березня 2025 року Дикастерія культури та освіти Апостольського Престолу внесла наш навчальний заклад до переліку богословських інституцій, де вивчають богослов’я. Це стало необхідним після виходу документа у 2020 році, який встановлює вимоги, що у разі існування семінарії та інституту в одній дієцезії, вони мають бути афілійовані до однієї освітньої інституції.
Раніше наш інститут вже співпрацював з Люблінським Католицьким Університетом, а наша Кам’янець-Подільська семінарія була афілійована до Латеранського університету в Римі. Тепер семінарія також буде афілійована до Любліна. Отже, це була формальна необхідність, щоб цей процес відбувся. Ми дуже радіємо, що він нарешті завершився.
З 1 липня до 1 вересня у вас триває вступна кампанія. З’явилася нова спеціалізація – біблійна. У чому її особливість?
Традиційно щороку ми проводимо вступну кампанію, під час якої не лише розповідаємо про можливість вступу, а й ділимося історіями людей: студентів, випускників, працівників, викладачів. Це дуже цінно: показати тим, хто хоче вивчати богослов’я, що воно реально допомагає зрозуміти сутність християнського життя, впливає та змінює людей, а також має практичне застосування. Наші випускники дуже цінують навчання тут, в нашому інституті. Відеопости, які ми публікуємо в соціальних мережах, мають на меті саме спонукати та заохотити інших вступити до інституту.
Щодо запровадження ще однієї, четвертої спеціалізації – біблійної, то ця пропозиція надійшла від Люблінського Католицького Університету, оскільки в них теж запровадилася така спеціалізація. З огляду на відчутний попит і передбачення відродити бажання вивчати Святе Письмо в парафіях, ми вирішили запропонувати абітурієнтам біблійну спеціалізацію.
Вона має свою специфіку — вивчається більш глибоко. Якщо брати загальну програму, то там студенти вивчають тлумачення Нового та Старого Завітів, орієнтуючись у всьому Святому Письмі. Натомість, біблійна спеціалізація дає поглиблені знання. Серед них варто відзначити вивчення грецької мови — койне, яка використовувалася за часів Ісуса Христа, а також давньоєврейської мови, якою було написано Боже Слово.
Також пропонується історичний огляд тієї епохи та більш деталізовані спеціальні предмети, що стосуються саме поглибленого вивчення. Наприклад, притчі Ісуса Христа чи Одкровення. Не менш важливий і пасторальний аспект: як застосовувати ці знання на практиці, як правильно вести біблійні гуртки та інші зустрічі. Тобто, це такий пасторальний аспект використання саме вивчення Біблії. Можливо, з часом з’являться якісь інші спеціалізації згідно з нашими потребами.
Моїм бажанням, і ми над цим роздумуємо, є поява місійно-євангелізаційної спеціалізації. Вона готувала б місіонерів для Сходу та Півдня України, де бракує тих, хто допомагав би священникам саме в такій діяльності. Але це потреба часу, розпізнання та роздумів. Але чи знайдуться ті, хто хоче посвятити для такого служіння?
Які спеціалізації серед Ваших студентів є найбільш популярними в останні роки?
Варто зазначити, що інститут взагалі починався з катехичних курсів. На самому початку була найбільша потреба в катехитах, тому й найбільше людей вступало саме для такої підготовки. Після появи спеціалізацій, починаючи з 1997 року, кількість студентів рівномірно розподілилася по чотрирьох спеціалізаціях. Однак за останні декілька років, а принаймні від мого призначення у 2018 році, подружньо-сімейна спеціалізація завжди була найпопулярнішою.
Чому саме ця? Ймовірно, з огляду на те, що люди, які приходять на цю спеціалізацію, є вже одруженими або хочуть поглибити свої знання перед одруженням. З іншого боку, існує велика потреба у праці з сім’ями. Молоді люди або люди з досвідом бачать, наскільки сьогодні є криза подружжя, багато складнощів. З огляду на це люди шукають відповіді на те, як Церква може допомогти подружжям і як можна застосувати знання з різних дисциплін — психології, педагогіки, богослов’я подружжя — щоб допомагати шукати відповіді на ці кризи та їх долати. Важливо мати самим ці знання і, водночас, ділитися ними.
Мені здається, що, говорячи про цю спеціалізацію, в наших парафіях бракує ще сімейних порадень. В Україні вони починають з’являтися, принаймні, в декількох великих містах, і це дуже добре. Церква має інвестувати у спеціалістів, які зможуть надати різну допомогу у такому центрі: психологічну, педагогічну, духовну та інші види. Саме такі спеціалісти, які навчаються у нас, можуть долучатися до такої діяльності. Якби принаймні в кожній дієцезії, у великих містах були такі порадні, я думаю, це стало б великою допомогою та підтримкою для багатьох подружжів.
Але не менш цікавими є також і суспільні комунікації, і біблійна спеціалізація. Теж є зацікавлені люди, які хочуть служити в цьому напрямку. Останніми роками також педагогічно-катехитична спеціалізація набирає обертів. Це тому, що є як миряни, так і сестри-монахині, які хочуть розвиватися в цьому напрямку та служити в катехизації. Тому, слава Богу, за них.
Здається, що 5 років – це так багато, але наші випускники завжди говорять – як цей час так швидко злетів тут, у цих стінах Інституту богословських наук в Городку.
Максим Железницький
