Єдине, що підтримує згуртованість малої християнської спільноти в Газі, виснаженої війною та голодом, – це молитва. Про драматичну ситуацію у своїй парафії в палестинському анклаві розповів ватиканським медіа аргентинський священник о. Ґабріель Романеллі, настоятель парафії Святого Сімейства: «Ми відчуваємо глибоку втому та тривогу, бо здається, що нас тут залишили сам на сам із жахом».
Про це пише Vatican News.
Харчі – розкіш недосяжна
«Кілограм борошна коштує близько 18 євро, помідори – 23, за одну цибулину просять від 12 до 15 євро. Цукор – мінімум 100 євро за кілограм. Але кави ми все одно б не випили – навіть гіркої, бо її кілограм коштує не менше ніж 250 євро», – розповідає отець Романеллі, переповідаючи щоденну реальність мешканців Гази з ноткою суму, проте не втрачаючи надії.
«Навколо нас – лише смерть і руїна»
«Щоб було зрозуміло – це радше віртуальний прейскурант, бо перш ніж заплатити, треба ще знайти ці продукти. А це майже неможливо. З овочів часом виручають лише невеликі “воєнні городи”, які облаштували деякі мешканці. Але й це стає дедалі рідше, бо більшість людей утекли на південь Смуги Гази», – зазначає настоятель.
Що ж тоді їдять?
«Ті запаси, які нам вдалося зібрати під час попереднього припинення вогню, дозволили нам вижити впродовж останніх місяців. Ми навіть змогли допомогти кільком мусульманським родинам, які мешкали поблизу парафії. Однак після припинення гуманітарної допомоги з боку Ізраїлю 3 березня ми більше нічого не отримали. Тож були змушені залишити залишки лише для себе та ще й розподіляти їх дозовано. Майже всі будинки навколо нашого парафіяльного комплексу вже покинуті. Навколо – лише смерть і руїна. День і ніч ми чуємо, як падають і вибухають бомби – всього за кількасот метрів від храму. Це абсурдно, але після 21 місяця ці страхітливі звуки стали частиною нашого повсякдення».
Виснажена християнська спільнота
«Зараз нас залишилося близько 500 осіб, розміщених по всій території парафії. До 7 жовтня в Газі мешкало 1017 християн. Приблизно 300 змогли виїхати, коли ще було відкритим прикордонне КПП у Рафасі. 54 особи загинули, зокрема 16 – під час бомбардування храму св. Порфирія, що належить до Православного Патріархату.
Серед наших парафіян у листопаді 2023 року загинула старенька музикантка Ельхам Фарах. А в грудні – ще двоє жінок: Нагіда і Самар, мати й донька, були вбиті просто перед входом до храму. Інші померлі — це хворі, які не мали змоги отримати необхідні ліки через війну – люди з серцевими недугами, діабетом тощо.
Близько 50 осіб, зокрема діти з інвалідністю, перебувають під опікою сестер Матері Терези. Їх доглядають із великою любов’ю.
«Тепер ми переживаємо неймовірне виснаження і неспокій. Відчуття, що ми залишилися зовсім самі, стає майже нестерпним», – додає о. Габріель.
Сила молитви – єдина опора
«Єдине, що тримає нас разом і не дає впасти у відчай, – це молитва. Її сила у таких умовах просто неймовірна. Без неї ми давно б зламалися», – каже священник.
«Нам дуже важлива ваша підтримка: дзвінки, можливість читати короткі статті, які наші молоді парафіяни Сухайль і Хельда передають вам. Дякуємо, що публікуєте їх також англійською – так їх може прочитати більше людей».
Ми розраховуємо на вас
Парафія Святого Сімейства у Газі отримувала дзвінки навіть від Папи Франциска – щоразу, як тільки це було можливо, навіть попри його хворобу.
«Вечірні дзвінки Святішого Отця стали для нас великим джерелом підтримки. Усвідомлення, що ми – маленька спільнота, але належимо до великої сім’ї Вселенської Церкви, дає нам силу йти далі. Знати, що понад мільярд християн у світі моляться за нашу нещасну спільноту – це потужна опора.
Їжа, ліки, пальне – важливі для нас не менш за молитву. Але без молитви ми б не дожили до сьогодні. Наша молитва, і ваша. Ми справді розраховуємо на вас», – наголошує настоятель парафії Святого Сімейства в Газі.
