У суботу 12 липня 2025 р. завершилося піше паломництво вірян Львівської архідієцезії до санктуарію Божої Матері Миру та Примирення, яке розпочалося 8 липня.
Про це пише CREDO.
У дорогу вирушило 7 паломницьких груп, більшість налічувала понад 120 осіб. Ще частина вірян традиційно прибула до Більшівців на вечір суботи, щоб єднатися в молитві на віґілійній Святій Месі. Тож усіх разом до Більшівецької Богородиці цього літа прибуло близько 1000 осіб. Це вперше за останні декілька років, що були позначені пандемією та війною, до Більшівців прибуло так багато прочан.
Цього року настоятель санктуарію в Більшівцях о. Мар’ян Мельничук OFMConv та настоятель Провінції Святого Хреста о. Станіслав Нуцковський OFMConv зустрічали dсіх паломників перед сходами, що ведуть до храму, зі словами: «Нарешті ви вдома, у Мами. Ми так на вас чекали! Почувайтеся тут, як у себе. Залишилося пройти всього 74 метри — і ви на місці».
Святу Месу очолив архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський, у співслужінні з 56 священниками, які у складі паломницьких груп разом зі своїми парафіянами пішки долали шлях до Марії.
У проповіді митрополит сказав:
«Возлюблені брати і сестри, які прибули до Більшівців до Матері Божої Миру і Примирення!
Сьогодні збираємося у цьому святому місці, щоб у Ювілейному році — році Паломників надії — просити Бога, через заступництво Пресвятої Діви Марії, про такі жадані дари миру і примирення. Наша з вами тут присутність не є випадковою. Як паломники надії, ми прибули до Богородиці — вибраної Богом Матері Миру, яка вказує нам шлях молитви, довіри, прощення і надії. (…)
Мир — це дар, який треба щедро приймати від Бога. Мир — це також місія: цим даром треба ділитися з іншими. Бути схожими на святого Франциска — це бути свідками миру у щоденності. Це нелегко. Проте навіть у труднощах ми можемо бути знаками надії, любові, прощення і світла. Саме так сьогодні мають чинити свідки надії та посланці миру, тобто я і ти.
Живемо в особливому Ювілейному році, тож і благодаті, якими хоче Господь нас обдарувати, є особливими. В Євангелії від Луки Спаситель каже: «Господній Дух на Мені, бо Він Мене помазав. Послав Мене нести Добру новину бідним, звіщати полоненим визволення, випустити пригноблених на волю». (…)
Наш прихід до Божої Матері Миру і Примирення є знаком нашого довірення Господу самих себе, ввіряння Йому через заступництво Богородиці наших сімей, парафій, нашої Батьківщини і цілого світу. З вірою і надією в серці, з поглядом, скерованим на Небесну Матінку, просимо:
«Огорни нас, Мамо, плащем своєї опіки; випроси у свого Сина дар миру в серцях людей, у сім’ях, у нашій страждальній країні; допоможи нам жити Євангелієм миру і примирення; вчи нас пробачати так, як пробачав Ісус. Маріє, веди нас до Ісуса — Володаря Миру. Допоможи людям звільнитися з тенет і наслідків ненависті й насильства і радіти згоді між народами. Тобі, Богородице, довіряємо і присвячуємо самих себе. Веди нас до дому Небесного Отця».
А на завершення Святої Меси архієпископ Мечислав подякував усім за труд паломництва, за ту щиру і глибоку радість, із якою так багато мирян і священників вирушили в дорогу. А також відзначив чисельну присутність молоді й дітей серед прочан:
«Мої дорогі, щоб дізнатися, що це таке паломництво і хто такі паломники, то треба ними бути — або принаймні між ними побути. Я старався з вами бути і хочу сказати, що я дуже щасливий. Коли дивлюся на вас — моє серце радіє. Я з кожним роком переконуюся дедалі більше, яких маю добрих священників, богопосвячених осіб, а передусім вас — дорогі діти, молодь, дорогі миряни. Дякую вам за це! В Україні кажуть, що багато людей виїхало за кордон, що нас залишилося мало. Але я хочу вам сказати: доки ми є — буде Церква і буде Україна!»
Ці слова архієпископа присутні прийняли зі зворушенням та гучними і довгими оплесками. А о. Петро Франків від імені молоді, яка візьме участь у чуваннях, подарував митрополитові гільзу від снаряда, розписану біблійними символами миру, як знак того, що всі ми понад усе прагнемо миру — в серці, в державі та в цілому світі, а також мушлю св. Якова — символ паломників.
