Перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у Кастель-Ґандольфо Папа Лев XIV поділився думками про те, що запорукою успадкування вічності є виконання Божої волі, яка завжди є волею любові та спасіння.
Про це пише Vatican News.
«Щоб жити навіки, потрібно не ошукати смерть, а служити життю, тобто піклуватися про життя інших у тому часі, який ми поділяємо. Це найвищий закон, який випереджає будь-які соціальні правила і надає їм сенсу», – так Папа Лев XIV підсумував свої роздуми, якими поділився перед проказуванням молитви «Ангел Господній», яку він опівдні, 13 липня 2025 р., очолив на площі Свободи в Кастель-Ґандольфо, промовляючи з порога Апостольського палацу, що є частиною літньої папської резиденції.
Перебуваючи у цьому містечку, розташованому 25 кілометрів від Риму, з метою літнього відпочинку, цього недільного дня Святіший Отець двічі зустрівся з вірними, адже вранці відслужив Святу Месу в парафіяльному храмі. Цієї неділі літургія пропонувала до роздумів притчу про милосердного самарянина. Відправною точкою для того, щоб її розповісти, було запитання, поставлене Ісусові: «Учителю, що маю робити, щоб успадкувати вічне життя». За словами Папи, ці слова «виражають постійне прагнення нашого життя – прагнення спасіння, тобто існування, вільного від падінь, від зла та від смерті».
Відповісти на любов Небесного Отця
Наступник святого Петра звернув увагу на те, що це прагнення людського серце описане як благо для «успадкування», тобто, не таке, яке потрібно здобувати силою, випрошувати як слуги чи отримати в результаті контракту. «Вічне життя, яке лише Бог може дати, передається людині в спадок, як від батька до сина». І саме тому на це наше запитання Ісус відповідає, що для отримання цього Божого дару потрібно «прийняти Його волю», як написано в законі: «Любитимеш Господа Бога твого всім твоїм серцем» і «ближнього твого як себе самого». «Так чинивши, відповімо на любов Отця: Божа воля, так насправді, полягає в цьому законі життя, який Бог першим практикує щодо нас, полюбивши нас усім Собою в Сині Ісусі», – мовив Лев XIV, додаючи:
«Браття й сестри, вдивляймося в Нього! Ісус є об’явленням справжньої любові до Бога і до людини: любові, яка дарує себе, а не володіє, любові, яка прощає, а не висуває вимоги, любові, яка допомагає і ніколи не покидає. У Христі Бог став ближнім для кожного чоловіка і кожної жінки, тому кожен з нас може і повинен ставати ближнім для тих, кого зустрічає на своєму шляху. За прикладом Ісуса, Спасителя світу, ми також покликані нести розраду і надію, особливо тим, хто зневірився і розчарувався».
Тож підкресливши, що вічне життя не означає обманути смерть, а служити життю, Святіший Отець запросив піднести молитву до Пречистої Діви Марії, Матері милосердя, просячи Її «допомогти нам приймати у своєму серці Божу волю, яка завжди є волею любові та спасіння, щоби бути кожного дня миротворцями».
