2 липня – відпустове свято для парафії Божої Матері Тиннянської, один із її відпустів і один із найлюдніших, бо це день, коли до Тинної приходять паломники, що йдуть до Летичева.
Про це пише CREDO.
Цьогорічний липневий відпуст у Тинній розпочався ще у вівторок увечері. Тоді до стіп Божої Матері Тиннянської – Покровительки лицарів – прийшли Лицарі св. Йоана Павла ІІ. Вони провели чування напередодні відпусту, молячись за Україну, за наших захисників, за справедливий мир для нашої Батьківщини. О пів на першу ночі для них відслужив Святу Месу капуцин із Литви – брат Вінсентас Гінтарас Тамошавскас OFMCap. Як зазначив у коментарі для CREDO п. Володимир Корчинський, провінціал Української провінції Лицарів св. Йоана Павла ІІ, цей священник відчув покликання до вшанування Тиннянської Богородиці, до цієї лицарської побожності – оскільки вона постала ще в ті часи, коли існувала Річ Посполита, яка об’єднувала Королівство Польське і Велике князівство Литовське.
Пресвітерій був повний священників, які численно з’їхалися на цей відпуст. Головним служителем на урочистість був запрошений єпископ Станіслав Широкорадюк OFM, ординарій Одесько-Сімферопольської дієцезії. На урочистості він освятив два нові образи, викладені бурштином: св. Йосифа і св. Катерини Александрійської. Ці дві ікони зайняли свої місця у двох каплицях, облаштованих у бічних навах храму.
У проповіді єпископ Станіслав говорив про те, чому люди мають таку велику побожність до «Лицарської Мадонни» в Тинній. Зокрема, він навів свідчення однієї жінки-протестантки, чий син загинув на фронті. Хоча протестанти не мають такої марійної побожності, яку живлять католики, – після своєї великої втрати ця жінка сказала: я зрозуміла, що відчувала Матір Божа біля хреста Ісуса, коли Його розпинали, коли Він був у мученицькій терновій короні. Вона зрозуміла, чому в католиків побожність до Пресвятої Діви така велика.
На відпусті в Тинній було близько 40 Лицарів св. Йоана Павла ІІ – з Городоцької хоругви, з Хмільника і Тинної, що прибули на саму урочистість, а також Лицарі Колумба, які йдуть у паломництві до Летичева.
Дрон як вотум
Настоятель парафії о. Віталій Слободян СР також радіє, що Матір Божа збирає багато людей у Тинній. І що на цей відпуст «завітав Архангел Михаїл із фронту».
«Минулого року, – розповів він для CREDO, – на такий самий відпуст була освячена статуя Михаїла Архангела – копія статуї з Ґарґано. Один із парафіян, Лицар св. Йоана Павла із Тиннянської хоругви, втратив руку на війні, був важко поранений, а після лікування пожертвував парафії велику гарну фігуру Архангела. Її освятили єпископ Леон Дубравський і Павло Гончарук, які тоді були на відпусті, урочисто наклали корону, й після відпусту вона вирушила у перегринацію – велике паломництво прифронтовими територіями. Впродовж року Лицарі св. Йоана Павла ІІ їздили з цією статуєю – Покровськ, Ізюм, інші місцевості; а основною базою був Слов’янськ. Там у хабі, куди воїни з «нуля» прибували на перепочинок, постала каплиця, в якій воїни могли помолитися також перед статуєю Архангела Михаїла. А як хлопці поїхали, щоби привезти статую на відпуст до Тинної, сталося, що їх наздогнав ворожий FPV-дрон, із тих особливо небезпечних, що на оптоволокні. Але він чудом не вибухнув. І його, розрядивши, поклали до ніг Архангела Михаїла».
Отак із «переможеним» дроном статуя архангела прибула до Тинної на відпуст, так її несли в процесії і так вона після свята повернеться знову на фронт. Там далі триватиме молитва за наших воїнів – за заступництвом Архангела Михаїла і Божої Матері Тиннянської, копія образу якої поїде на фронт разом з архангелом.
«Справжнє свято парафії»
Єпископ Станіслав Широкорадюк на цьому святі теж був два дні, і служив не тільки центральну відпустову Месу, а ще й вечірню попереднього дня. Він сам родом із Поділля (народився в Корначівці Ярмолинецького району), тож запрошення на відпуст у Тинній для нього особливо цінне й радісне.
«Я дуже задоволений, – сказав він у коментарі для CREDO. – Наче вдома побував! Ця подільська побожність, народна, гарна, подільські звичаї…»
Єпископ Широкорадюк був головним гостем на цьому святі не виключно через своє подільське походження. Свого часу, коли Тиннянський санктуарій відновлювали, було виготовлено три копії ікони Богородиці: одна залишилась у Тинній, одна помандрувала до Харкова (де єпископ Станіслав також був ординарієм певний час) і одна прибула до Одеси, де й перебуває нині.
Також єпископ Станіслав відзначив, що на відпусті в Тинній був єпископ Леон Дубравський – уже попередній ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії, після призначення єпископа Кави, – і що владика Леон був дуже задоволений станом справ. «Бо це треба мати щастя – дочекатися наступника», – зауважив єпископ Широкорадюк.
А найбільше ординарій Одесько-Сімферопольський має радість від того, як розвивається Тиннянський санктуарій.
«Санктуарій, який тільки розпочинає свою діяльність, уже набирає популярності, – відзначив він. – Дуже багато паломників, і навіть на вечірню Службу. Нічна адорація. Дуже багато дітей. Це прекрасно. І дуже гостинна парафія. Ще попереднього дня був підготовлений намет, де людей приймали і годували, підготували каву й ласощі. А наступного дня, після процесії, всіх пригостили обідом – дуже шикарно приготовленим, люди самі готували і пригощали гостей. Знаєте, оце – свято, справжній парафіяльний відпуст. Я бачив свято, яке мені сподобалось!
Дуже добре, що люди приходять до Тиннянського санктуарію Богородиці Лицарської, особливо зараз, у рік Ювілею, – додав єпископ Станіслав. – Церква запрошує вірних скористатися з її духовної скарбниці, отримати повний відпуст на парафіяльному святі».
Фото: Лицарі св. Йоана Павла ІІ
