Святіший Отець відвідав зустріч, яка відбувалася з нагоди Ювілею семінаристів і священників і стосувалася покликання і формування священників. У своєму слові він поділився думками про те, що означає бути Христовим другом.
Про це повідомляє Vatican News.
У четвер, 26 червня 2025 р. Дикастерія у справах духовенства організувала зустріч, присвячену роздумам і обміну думками на тему: «Щасливі священники – Я називаю вас друзями» (Йн 15,15). Участь у події, яка відбувалася в концертному залі «Auditorium Conciliazione» поблизу Ватикану, взяв також Папа Лев XIV, який поділився думками про суть священничого покликання як дружби з Христом-Добрим Пастирем, наголошуючи на трьох важливих аспектах життя священників: формування, братерство та покликання.
Дружба, яка формується завдяки особистим стосункам
Папа зазначив, що священник, по суті, є другом Господа, покликаним жити з Ним в особистих і довірливих стосунках, які живляться Словом, звершенням Святих Таїнств і щоденною молитвою. «Ця дружба з Христом є духовною підвалиною священничого служіння, сенсом нашого целібату та енергією церковного служіння, якому ми присвячуємо своє життя. Вона підтримує нас у часи випробувань і дає нам змогу щодня поновлювати “так”, сказане на початку нашого покликання», – зауважив він.
Відтак Лев XIV вказав на важливість формування, що є дорогою взаємин з Христом, адже стати другом Христа «означає бути сформованим у стосунках, а не лише в навичках». «Таким чином, священниче формування не може бути зведене до засвоєння понять, але є подорожжю близькості з Господом, яка охоплює всю людину, її серце, розум, свободу і формує її за образом Доброго Пастиря», – пояснив Святіший Отець.
Важливість міцних взаємин між священниками
Іншим важливим аспектом життя священника, за словами Папи, є братерство, оскільки стати друзями Христа «означає жити як брати серед священників і єпископів, а не як конкуренти чи індивідуалісти». Таким чином, священниче формування повинно допомагати будувати міцні зв’язки між священниками, «розділяючи між собою труднощі і радощі служіння», щоб могти бути будівничими живих громад. «Ба більше, формувати священників, які є друзями Христа, означає формувати людей, здатних любити, слухати, молитися і служити разом. Саме тому необхідно приділяти особливу увагу підготовці форматорів, адже ефективність їхньої праці залежить насамперед від прикладу їхнього життя та спільності між ними», – підкреслив він.
Говорячи про покликання до священничого стану, Лев XIV вказав на те, що незважаючи на ознаки кризи в житті та місії священників, Господь продовжує кликати, а тому існує необхідність нових просторів, щоб почути Його голос. «Ось чому важливими є середовища та форми молодіжного душпастирства, просякнуті Євангелієм, де можуть проявлятися та дозрівати покликання до цілковитого дару себе», – зазначив він.
Вчинити Христа серцем світу
«Ми зустрічаємось з вами напередодні урочистості Найсвятішого Серця Ісуса: саме з цієї “неопалимої купини” походить наше покликання, саме з цього джерела благодаті ми прагнемо преобразитися», – вів далі Святіший Отець. Він пригадав енцикліку свого попередника «Dilexit nos», яка є дорогоцінним даром для Церкви та водночас викликом для священників. «Наш час кидає нам виклик: багато хто, здається, відійшов від віри, хоча в глибині душі багатьох людей, особливо молоді, живе спрага нескінченного і спасіння. Багато хто відчуває відсутність Бога, хоча кожна людина створена для Нього, і задум Небесного Отця полягає в тому, щоб зробити Христа серцем світу», – наголосив Папа.
З цієї причини Святіший Отець закликав разом відкривати місійний вимір Церкви, який спонукатиме сміливо та з любов’ю пропонувати Євангеліє Ісуса. «Через нашу душпастирську діяльність сам Господь дбає про своє стадо, збирає розсіяних, схиляється над пораненими, підтримує тих, хто зневірився. Наслідуючи приклад Учителя, ми зростаємо у вірі й таким чином стаємо вірогідними свідками отриманого покликання», – зауважив Лев XIV.
На завершення Папа подякував священникам за їхню щоденну посвяту, здійснюючи яку, вони нагадують усім, що бути священником – це добре. «Звернімося до Господа Ісуса, до Його милосердного Серця, яке палає любов’ю до кожної людини. Просімо в Нього благодаті бути учнями-місіонерами і пастирями згідно з Його волею: шукати загублених, служити вбогим, смиренно провадити довірених нам людей. Нехай Його Серце наснажує наші плани, перемінює наші серця та оновлює нас у нашій місії», – побажав Святіший Отець.
