Зустрічаючись із учасниками міжпарламентської зустрічі, організованої напередодні Ювілею управлінців, Святіший Отець наголосив на потребі захищати гідність людини та її фундаментальні свободи.
Про це повідомляє Vatican News.
У суботу, 21 червня 2025 р., Папа Лев XIV прийняв на аудієнції в Апостольському палаці учасників Другої парламентської конференції з міжрелігійного діалогу, яку організував італійський парламент у співпраці з Міжпарламентською спілкою (UIP) у контексті Ювілею управлінців, чергової ювілейної події Святого Року 2025. Серед управлінців, які зібралися в Залі благословень, була, зокрема, Джорджія Мелоні, Прем’єр-міністр Італійської республіки, представники державної влади та парламентських інституцій з шістдесяти восьми країн. У своєму слові Святіший Отець поділився роздумами про орієнтири для політиків, щоб їхня професія перетворювалася на місію для зростання в істині й добрі.
Сприяти справедливому розподілу ресурсів
Папа зазначив, що політична діяльність визначається як найвища форма любові, оскільки стосується служіння «на користь суспільства і спільного блага», а тому постає як діло християнської любові, яка завжди є «знаком і конкретним свідченням Божої дії на користь людства». У цьому контексті він заохотив управлінців захищати найслабших і найбільш марґіналізованих, прагнучи, зокрема, подолати неприйнятну диспропорцію між багатством, яким володіють одиниці, і надмірною бідністю. «Ті, хто живе в крайніх умовах, волають про те, щоб їхні голоси були почуті, але часто не знаходять вух, готових їх слухати. Цей дисбаланс породжує ситуації постійної несправедливості, які легко призводять до насильства і, рано чи пізно, до драми війни, – зауважив Святіший Отець. – З іншого боку, ефективна політична діяльність, сприяючи справедливому розподілу ресурсів, може ефективно служити гармонії та миру як на соціальному, так і на міжнародному рівнях».
Відтак Лев XIV зазначив, що політична діяльність може спричинитись до того, щоб створювати умови для ефективної релігійної свободи та розвитку шанобливої й конструктивної зустрічі між різними релігійними спільнотами. «У житті окремих людей і спільнот віра в Бога з позитивними цінностями, які з неї випливають, є безмірним джерелом добра та істини. З цього приводу святий Августин стверджував, що перехід людини від amor sui – егоїстичної любові до себе, замкненої і руйнівної, до amor Dei – безкорисливої любові, яка має свій корінь у Бозі і веде до дарування себе – є фундаментальним елементом у побудові civitas Dei, тобто суспільства, в якому основним законом є любов», – сказав Святіший Отець.
Природнє право – на сторожі гідності людини
Папа зазначив, що природнє право є тією точкою відліку в політичній діяльності, яка враховує трансцендентний рівень в процесах прийняття рішень, оскільки не є написане людськими руками, «але визнане дійсним повсюдно і в усі часи». Цитуючи Цицерона, він сказав, що природній закон «своїми настановами спонукає до виконання обов’язку, своїми заборонами утримує від зла», в нього не можна відняти жодної його частини або скасувати або звільнитися від нього за допомогою сенату чи народу.
«Природне право, яке є загальнозначущим, незважаючи на інші переконання більш дискусійного характеру, уособлює компас, на який слід орієнтуватися при прийнятті законів та здійсненні дій, особливо у делікатних етичних питаннях, які сьогодні постають набагато переконливіше, ніж у минулому, зачіпаючи сферу особистого інтимного життя», – наголосив Святіший Отець. Він пригадав Загальну декларацію ООН, яка є актуальною, сприяючи тому, щоб «поставити особу, в її недоторканній цілісності, в основу пошуку істини», а також «повернути гідність тим, хто не відчуває поваги до свого внутрішнього “я” і до вимог свого сумління».
Соціальні взаємини перевершують можливості штучного інтелекту
За словами Папи, під час досягнення поставлених цілей, політики сьогодні стикаються із труднощами у сфері штучного інтелекту (ШІ), який може бути цінною допомогою для суспільства, «за умови, що його використання не призведе до підриву ідентичності та гідності людини та її фундаментальних свобод», а тому не потрібно забувати, що ШІ покликаний бути «інструментом на благо людини, а не принижувати її або навіть визначати її поразку».
«Особисте життя важить набагато більше, ніж алгоритм, а соціальні стосунки потребують людського простору, що виходить за межі обмежених схем, які будь-яка бездушна машина може заздалегідь розкласти по поличках, – підкреслив Лев XIV. – Не забуваймо, що, хоча штучний інтелект здатен зберігати мільйони даних і за кілька секунд пропонувати відповіді на безліч запитань, він залишається наділеним статичною “пам’яттю”, яку жодним чином не можна порівняти з пам’яттю чоловіка і жінки, яка натомість є творчою, динамічною, генеративною, здатною об’єднувати минуле, теперішнє і майбутнє в живому і плідному пошуку сенсу з усіма етичними та екзистенційними наслідками, які з цього випливають». Тому політика не може ігнорувати виклик такого масштабу, а надавати відповідь громадянам, які «цілком справедливо дивляться на виклики нової цифрової культури з довірою і занепокоєнням».
Святий Томас Мор – приклад для наслідування
Святіший Отець пригадав слова святого Івана Павла ІІ, який у Ювілейному 2000 році вказував політикам на приклад англійського державного діяча святого Томаса Мора, який є їхнім небесним заступником. «Дійсно, сер Томас Мор був людиною, вірною своїм громадянським обов’язкам, досконалим слугою держави саме завдяки своїй вірі, яка спонукала його трактувати політику не як професію, а як місію для зростання істини і добра, – пригадав Папа. – Свою громадську діяльність він ставив на служіння людині, особливо слабкій чи бідній; вирішував соціальні суперечки з витонченим почуттям справедливості; оберігав сім’ю і захищав її з великою самовідданістю; сприяв цілісному вихованню молоді». Лев XIV звернув також увагу на мужність святого Томаса Мора, завдяки якій він пожертвував своїм життя, щоб не зрадити істину, яка сьогодні робить його «мучеником за свободу і примат совісті». «Нехай його приклад також стане джерелом натхнення та планування для кожного з вас», – сказав на завершення Святіший Отець.
