Приймаючи у вівторок, 17 червня 2025 року членів Італійської єпископської конференції, Папа Лев XIV поділився з ними думками про завдання, що стоять перед Церквою в Італії, заохочуючи ієрархів були відкритими на спонуки Святого Духа та не боятися відважних рішень.
Про це повідомляє Vatican News.
«У виконанні мого служіння разом з вами, дорогі браття, хочу надихатися принципами колегіальності, що були опрацьовані Другим Ватиканським Собором», – сказав Папа Лев XIV, зустрічаючись у вівторок, 17 червня 2025 р., з італійськими єпископами. Зустріч відбулася в Залі благословень Апостольського Палацу. На початку Святіший Отець подякував за молитву, якої він потребує, відзначаючи особливий зв’язок, який поєднує Папу та Італійську Єпископську Конференцію. «З огляду на особливі стосунки між Папою та італійськими єпископами, я хотів би звернути увагу на деякі душпастирські питання, які Господь ставить перед нами та які вимагають роздумів, конкретних дій та євангельського свідчення», – сказав він.
Звіщення та передавання віри
Насамперед, за словами Лева XIV, «необхідний оновлений порив у звіщенні та передаванні віри». Йдеться про те, щоб «поставити Христа у центрі» та «допомагати людям переживати особисті стосунки з Ним, щоб відкривати радість Євангелія». «У час великої фрагментованості необхідно повертатися до підвалин нашої віри, до кериґми», – сказав він, додаючи: «І йдеться про те, щоб розпізнавати способи донесення Доброї Новини до всіх, за допомогою душпастирських дій, здатних достукатися до тих, хто є найвіддаленішими, та за допомогою відповідних засобів для оновлення катехизації та мови звіщення».
Мир – не утопія
Далі Папа підкреслив, що стосунки з Христом спонукають «розвивати душпастирську уважність до теми миру», адже Господь посилає нас нести у світ Його дар: «Мир нехай буде з вами!». «Я маю на увазі парафії, квартали, внутрішні регіони країни, міські та екзистенційні околиці. Там, де людські та соціальні взаємини стають складними і виникають конфлікти, навіть якщо вони є не дуже явними, повинна бути помітною Церква, здатна примиряти», – мовив Святіший Отець, висловлюючи побажання, щоб кожна дієцезія розвивала виховні програми ненасильства, ініціативи посередництва та проекти гостинності, «які перетворюватимуть страх перед іншим у нагоди для зустрічі». «Кожна громада, – додав він, – повинна стати “домівкою миру”, де вчать знешкоджувати ворожість через діалог, де практикують справедливість і бережуть прощення. Мир не є духовною утопією: це покірний шлях, що складається з щоденних вчинків, який поєднує терпеливість і мужність, слухання і дію. І який сьогодні, як ніколи раніше, вимагає нашої пильної та творчої присутності».
Антропологічний виклик
Єпископ Риму також зауважив, що існують виклики, які стосуються пошани людської гідності, адже штучний інтелект, біотехнології, економіка на основі торгівлі даними й соціальні мережі змінюють наше відчуття життя. І в такому контексті існує загроза забувати про людську гідність. «Але людина не є системою алгоритмів: вона є створінням, стосунками, таємницею. Тому я дозволю собі, – мовив Лев XIV, – висловити побажання: щоб шлях Церков в Італії включав, у послідовному симбіозі з центральністю Ісуса, антропологічний погляд як необхідний інструмент душпастирського розрізнення. Без живих роздумів про людину – в її тілесності, вразливості, прагненні до нескінченності та здатності до зв’язків – етика зводиться до кодексу, а віра ризикує стати безтілесною».
В цьому контексті Святіший Отець заохотив до «плекання культури діалогу». Парафії, рухи та товариства повинні, за його словами, ставати простором слухання між поколіннями та зіставлення різних світів. «Бо лише там, де є слухання, може народитися сопричастя, й лише там, де є сопричастя, істина стає вірогідною», – наголосив він, додаючи: «Звіщення Євангелія, мир, людська гідність, діалог – це координати, завдяки яким ви можете бути Церквою, яка втілює Євангеліє та є знаком Божого Царства».
Ментальність синодальності
Перед тим, як попрощатися, Святіший Отець присвятив кілька думок синодальному шляхові Церкви в Італії. Він закликав єпископів перебувати в єдності та бути відкритими на «провокації Святого Духа». «Нехай же синодальність стане ментальністю, у серці, в процесах прийняття рішень й у способі діяння», – побажав він, заохочуючи дивитися у майбутнє зі спокоєм і «не боятися відважних рішень».
«Ніхто не зможе завадити вам бути поруч з людьми, поділяти з ними життя, крокувати разом з останніми, служити вбогим. Ніхто не зможе завадити вам сповіщати Євангеліє, бо саме Євангеліє ми покликані нести, бо саме цього всі, і ми в першу чергу, потребуємо, щоб жити добре і бути щасливими», – сказав Папа Лев XIV.
