Чи може бути щось спільного між вірою у Пресвяту Трійцю та спортом? На це запитання Папа Лев XIV відповів під час Святої Меси з нагоди Ювілею спорту, який збігся з урочистістю Пресвятої Трійці.
Про це повідомляє Vatican News.
«Церква доручає вам прекрасну місію: бути у своїй діяльності відблиском любові Троїчного Бога для вашого блага та блага ближніх», – сказав Папа Лев XIV, звертаючись до представників світу спорту, що прибули на прощу до Ватикану з нагоди Святого Року. У неділю, 15 червня 2025 р., урочистість Пресвятої Трійці, Святіший Отець відслужив у базиліці Святого Петра Святу Месу, яка стала кульмінаційним моментом Ювілею світу спорту, чергової великою ювілейної події. На початку проповіді він зауважив, що біном Тройця-спорт може здатися дивним, але він зовсім не є недоречним. «Кожна добра людська діяльність, – пояснив проповідник, – насправді, несе в собі віддзеркалення Божої краси, і, безперечно, спорт є однією з них. Зрештою, Бог не є статичним, Він не закритий у Собі. Він є сопричастям, живими стосунками між Отцем, Сином і Святим Духом, що відкриваються людству та світові».
Бог, який «у грі»
Як підкреслив Папа, саме з цього динамізму випливає життя, нас створив Бог, «Якому подобається і викликає радість дарувати життя створінням». Тому деякі Отці Церкви писали про «Deus ludens», тобто, «Бога, Який розважається». «Ось чому спорт може допомогти нам зустріти Бога-Трійцю: тому що він вимагає руху “я” назустріч іншому, звичайно, зовнішньому, але також і, перш за все, внутрішньому. Без цього він зводиться до безплідного змагання егоїзмів», – сказав Лев XIV, навівши приклад вислову, яким вболівальники підтримують атлетів, вигукуючи: «Давай!».
Це наказова форма дієслова «давати», й у цьому контексті йдеться не лише про фізичне зусилля, але «про те, щоб віддаватися». «Це означає віддавати себе іншим – заради власного зростання, заради вболівальників, заради близьких, заради тренерів, заради колег, заради публіки, також і заради суперників – і, якщо ти справжній спортсмен, це важливіше за результат», – зазначив Святіший Отець, вказуючи на три аспекти, які роблять спорт «цінним засобом загальнолюдського та християнського виховання».
Інструмент зустрічі
Насамперед, як підкреслив Лев XIV, «у суспільстві, позначеному самотністю», де індивідуалізм перемістив увагу з «ми» на «я», спорт, особливо командний, «навчає цінності співпраці, спільного крокування вперед, отого взаємообміну, що перебуває у серці життя Бога». «Таким чином, він може стати важливим інструментом возз’єднання та зустрічі: між народами, у громадах, у навчальних та робочих середовищах, у сім’ях!» – пояснив Папа.
Контакт з реальністю
Другим аспектом, який виокремив Святіший Отець, є те, що в дедалі більш цифровому суспільстві, в якому технології «хоч і наближають далеких людей, часто віддаляють тих, хто поруч», спорт спонукає цінувати конкретність перебування разом, сенс тіла, простору, зусилля та реального часу. «Таким чином, проти спокуси втікати у віртуальні світи, він допомагає підтримувати здоровий контакт з природою та конкретним життям, місцем, де практикуємо любов», – сказав Лев XIV.
Мистецтво поразки
Врешті, як підкреслив Папа, у суспільстві, побудованому на суперництві, де здається, що лише сильні заслуговують на те, щоб жити, «спорт навчає також і програвати, ставлячи людину через мистецтво поразки перед однією з найглибших істин її стану: вразливістю, обмеженням, недосконалістю». «Це важливо, бо саме з досвіду вразливості ми відкриваємося на надію», – сказав проповідник, зазначивши, що чемпіони – це не непомильні машини, а люди, «які також і тоді, коли падають, знаходять відвагу підвестися».
Церковна місія світу спорту
У світлі цього Святіший Отець зауважив, що нас не повинен дивувати той факт, що спорт відігравав важливу роль в житті багатьох святих нашого часу, «і як особиста практика, і як шлях євангелізації». Він вказав на блаженного Пʼєра Джорджо Фрассаті, покровителя спортсменів, «просте та світле життя якого нагадує нам, що ніхто не народжується чемпіоном, як також ніхто не народжується святим», а до «остаточної перемоги нас наближає щоденне тренування в любові».
«Дорогі спортсмени, Церква доручає вам прекрасну місію: у вашій діяльності бути відображенням любові Бога-Трійці для вашого блага і блага ваших ближніх. З ентузіазмом долучайтеся до цієї місії: як спортсмени, як тренери, як товариства, як групи, як сім’ї», – заохотив Лев XIV.
