У посланні з нагоди IX Всесвітнього Дня бідних Папа Лев XIV підкреслює необхідність бути закоріненими в міцній надії, яка походить від Бога.
Про це повідомляє Vatican News.
У п’ятницю, 13 червня 2024 р., опубліковано послання Папи Лева XIV з нагоди IX Всесвітнього Дня бідних, який цьогоріч відзначатиметься 16 листопада. У ньому Святіший Отець роздумує над словами псалмоспівця: «Бо ти моя надія, Господи» (Пс. 71,5), наголошуючи, що християнська надія пов’язана з обітницею Бога, який залишається завжди вірним.
Перейти до тривалої надії
Папа зазначає, що слова зі псалма виходять з серця людини, пригніченої серйозними труднощами. Незважаючи на це, душа псалмоспівця відкрита і сповнена довіри, тому що він стійкий у своїй вірі та сповідує Божу підтримку. «Посеред життєвих випробувань надію оживляє тверда і підбадьорююча впевненість у Божій любові, влита в серця Святим Духом. Тому вона не засоромить» (пор. Рим. 5,5), – пише Святіший Отець. За його словами, бідний може стати свідком сильної й достовірної надії саме тому, що вона сповідується в нестабільних умовах життя, яке складається з нестатків та марґіналізації. «Він не покладається на гарантії влади і багатства; навпаки, він страждає від них і часто стає їхньою жертвою. Його надія може спочивати лише в іншому. Визнаючи, що Бог є нашою першою і єдиною надією, ми також здійснюємо перехід від ефемерної надії до тривалої. Із бажанням мати Бога як супутника, багатство маліє, бо відкривається справжній скарб, якого ми дійсно потребуємо», – зазначає Папа Лев XIV, цитуючи слова Христа про потребу збирати скарби на небі (пор. Мт. 6,19-20).
Оскільки людина потребує Бога, «найбільшою бідністю є незнання Бога». «Усі блага цієї землі, матеріальні речі, насолоди світу, економічний добробут, хоч і важливі, але недостатні для того, щоб зробити серце щасливим. Багатство часто обманює і призводить до драматичних ситуацій бідності, насамперед до того, що людина думає, що не потребує Бога і веде своє життя незалежно від Нього», – зауважує Святіший Отець. Натомість, як повчає святий Августин, потреба в Бозі, Який наповнює людину, зроджує надію на Нього. «Християнська надія, про яку говорить Боже слово, – це певність на життєвому шляху, бо вона залежить не від людських сил, а від обітниці Бога, Який завжди вірний. Саме тому християни від самого початку ототожнювали надію з символом якоря, який дарує і стабільність, і безпеку», – наголошує він.
Бідні – спонука до конкретного життя за Євангеліям
За словами Лева XIV, надія, підтримувана Божою любов’ю, «перетворює людське серце на плідний ґрунт, де може прорости любов для життя світу». Він вказує на взаємозв’язок між трьома богословськими чеснотами: вірою, надією та любов’ю, де надія народжується з віри, яка її живить і підтримує, на фундаменті любові, яка є матір’ю всіх чеснот. З іншого боку, той, кому бракує любові, «не тільки не має віри і надії, але й позбавляє надії свого ближнього».
«Бідні не можуть бути для Церкви відволікаючим фактором, а навпаки, вони є найулюбленішими братами і сестрами, бо кожен з них своїм існуванням, а також словами і мудрістю, яку виражає, спонукає доторкнутися до істини Євангелія. Саме тому Всесвітній день бідних покликаний нагадати нашим громадам, що бідні перебувають у центрі всієї душпастирської праці. Не лише її благодійного аспекту, але й того, що Церква відзначає і звіщає, – зауважує Святіший Отець. – Бог взяв на Себе їхню бідність, щоб через їхні голоси, їхні історії, їхні обличчя збагатити нас. Усі форми бідності, без винятку, є закликом до конкретного життя за Євангелієм і до дієвих знаків надії». Папа перераховує різні інституції Церкви, які є видимим проявом прийняття найслабших і потребуючих, будучи також важливими знаками для інших, щоб «струсити з себе байдужість і спонукати до участі в різних формах волонтерської роботи».
Забезпечити справедливість в суспільстві
Лев XIV зазначає, що бідні не є об’єктами душпастирської опіки Церкви, а творчими суб’єктами, які спонукають завжди знаходити нові способи жити Євангелієм сьогодні. «Зіткнувшись з новими хвилями зубожіння, існує ризик звикнути і змиритися з цим. Ми щодня зустрічаємо бідних чи злиденних людей, а інколи може статися так, що ми самі матимемо менше, що ми втратимо те, що колись здавалося надійним: дім, достатню їжу на день, доступ до медичних послуг, добрий рівень освіти та інформації, свободу віросповідання та самовираження», – зауважує він.
За словами Святішого Отця, допомога бідним – це насамперед питання справедливості, а не благодійності, оскільки Божі блага та плоди людської праці повинні бути доступними для всіх. «Тому я сподіваюся, що цей Ювілейний рік може стимулювати розвиток політики боротьби зі старими і новими формами бідності, а також нових ініціатив, спрямованих на підтримку й допомогу найбіднішим з бідних. Робота, освіта, житло, здоров’я – це умови безпеки, які ніколи не будуть забезпечені за допомогою зброї. Я вітаю ініціативи, які вже існують, і зусилля, які щодня докладаються на міжнародному рівні велика кількість чоловіків і жінок доброї волі», – пише на завершення Папа Лев XIV.
