Єдність і сопричастя, зразковість та пророчий погляд на виклики й труднощі. Ці три аспекти були в центрі уваги роздумів, якими Папа Лев XIV поділився зі священниками та дияконами, які служать у Римській дієцезії.
Про це повідомляє Vatican News.
«Я бажав зустрітися з вами, щоби познайомитися зблизька та щоб розпочати разом з вами крокувати вперед», – сказав Папа Лев XIV, розпочинаючи зустріч зі священниками та дияконами, що служать у Римській дієцезії. Духовенство дієцезії Папи в четвер, 12 червня 2025 р., зібралося в залі Павла VI у Ватикані. Святіший Отець подякував їм за служіння Божому царству, за щоденні труди та великодушність у виконанні служіння.
«Римська дієцезія головує в любові та сопричасті, й може виконувати цю місію завдяки кожному з вас, в узах благодаті з єпископом та в плідній співвідповідальності з усім Божим людом. Наша дієцезія є справді особливою, тому що багато священників приїжджають з різних частин світу, особливо з метою навчання; а це означає, що і душпастирське життя – я маю на увазі насамперед парафії – також позначене цією вселенськістю і взаємною гостинністю, яку вона зумовлює», – мовив Папа, поділившись деякими спостереженнями саме в світлі цього вселенського погляду.
Єдність і сопричастя
Першою річчю, на яку звернув увагу Єпископ Риму, і яка, за його словами, особливо хвилює його, є єдність і сопричастя. Покликаючись на так звану архиєрейську молитву Ісуса, в якій Він просив єдності для своїх учнів, Лев XIV зазначив, що лише в перебуваючи в єдності з Ісусом та між собою ми можемо принести плід. І хоч у Римі сопричастю сприяє той факт, що священники живуть у колегіях і спільнотах, не бракує різних небезпек. «Пресвітер покликаний бути людиною сопричастя, бо він сам першим живе ним і постійно його підтримує. Ми знаємо, що сьогодні цьому сопричастю на заваді стоїть культурна атмосфера, яка схиляє до ізоляції та зосередженості на собі. Жоден з нас не є вільним від цих пасток, які загрожують міцності нашого духовного життя та силі нашого служіння», – сказав Святіший Отець, вказуючи не лише на культурний контекст, але й на деякі «внутрішні» перешкоди, що стосуються життя дієцезії та запевняючи, що прагне допомагати в тому, «щоб кожен наново здобув спокій свого служіння», але для цього потрібно плекати священниче братерство.
«Сопричастя має виражатися також у служінні в цій дієцезії; з різними харизмами, різними шляхами формування і навіть різними служіннями, але єдиним має бути зусилля для його підтримки. Всіх прошу звернути увагу на душпастирський шлях цієї Церкви, яка є місцевою, але з огляду на те, хто її очолює, є також вселенською», – мовив Папа, наголошуючи на тому, що сопричастя є також гарантією вірності Євангелію.
Приклад і вірність
Другим моментом, на який вказав Єпископ Риму духовенству дієцезії, є необхідність давати добрий приклад. «Із серцем пастиря та батька прошу вас: всі докладаймо зусилля, щоб бути вірогідними та зразковими священниками», – закликав Папа, додаючи, що ми усвідомлюємо обмеження нашої природи, але «ми отримали надзвичайну благодать, нам довірено прецінний скарб». Святіший Отець визнає, що ніхто не є вільним від «підступів світу та міста», що можуть віддалити від прагнення вести святе життя. «Нехай же вас знову захопить поклик Учителя, щоб ви відчули і пережили любов першої миті, ту, яка спонукала вас до сміливих рішень і зречень. Якщо ми разом будемо намагатися бути взірцевими у скромному житті, то зможемо виразити оновлюючу силу Євангелія кожній людині», – заохотив він.
Пророчий погляд на речі
Врешті, третім моментом, на який звернув увагу Лев XIV, є необхідність дивитися на виклики нашого часу з пророчим поглядом. За його словами, ми стривожені всім тим, що відбувається в світі, нас ранить насильство, що породжує смерть, нам кидають виклик прояви нерівності та бідність. І це зустрічається не тільки десь далеко, але й у Римі. «Господь обрав саме нас у цей час, сповнений викликів, які іноді здаються нам більшими за наші сили. Ми покликані прийняти ці виклики, тлумачити їх у світлі Євангелія, переживати їх як нагоди для свідчення. Не втікаймо від них! Нехай же душпастирська діяльність, як і навчання, стануть для всіх школою, де ми вчимося будувати Боже Царство в сьогоденні складної та стимулюючої історії», – сказав Святіший Отець, навівши приклад деяких «святих священників» Риму, що були «пророками миру й справедливості».
