У боротьбі з випадками зловживань вирішальну роль відіграли чіткі заяви останніх пап, починаючи з папи Йоана Павла ІІ. На цьому наголосив кардинал Шон Патрік О’Меллі в інтерв’ю Радіо Ватикану.
Він нагадав, що коли медіа почали повідомляти про випадки зловживань, багато католиків спершу вважали це неправдою, атакою на Церкву, а самих жертв — людьми, яким ідеться лише про гроші. Проте після того, як понтифіки відкрито заговорили про проблему, закликали до прозорості, просили прощення та зустрічалися з жертвами, рівень усвідомлення серед вірних значно зріс.
У Комісії завжди були присутні жертви та їхні рідні
5 червня Папа Лев XIV уперше зустрівся з Папською комісією у справах захисту неповнолітніх. Її голова, кардинал О’Меллі, підкреслює, що до складу Комісії від самого початку входили як самі жертви, так і родичі постраждалих. «Це допомагає нам залишатися реалістами у нашій роботі, бути в безпосередньому контакті з постраждалими і краще розуміти їхній досвід», — зазначив американський кардинал.
Чіткі пріоритети: жертви та безпека дітей
Кардинал наголошує, що пріоритети Церкви чіткі та недвозначні.
«Ми намагаємося ставити жертв і їхні родини на перше місце, — сказав він в ефірі Радіо Ватикану. — Важливою є також прозорість. Найгірші помилки Церкви в минулому полягали в замовчуванні злочинів, у їхньому незвітуванні. Не менш важливим кроком є співпраця з цивільною владою. Прозорість, інформування людей про те, що відбувається, почуття відповідальності та освітній процес у Церкві — усе це має на меті те, щоб кожен усвідомив: захист дітей і молоді повинен стати центральною частиною нашої місії. Люди слухатимуть наше послання лише тоді, коли зрозуміють, що нам не байдуже до них, до їхніх дітей, до їхньої безпеки».
Єпископи бувають ізольованими та помиляються
Голова ватиканської комісії визнає, що його тішить ставлення багатьох єпископів, які щиро зацікавлені питаннями захисту, прагнуть дізнатися більше, звертаються за порадами.
«На жаль, — додає кардинал О’Меллі, — буває й так, що єпископи залишаються в ізоляції, намагаються самостійно ухвалювати рішення, що призводить до помилок, а іноді й до бездіяльності». Саме тому він вважає надзвичайно важливим розвивати цю діяльність у рамках єпископатів та активно залучати мирян.
