Проповідуючи під час Святої Меси у Папській базиліці святого Петра у Ватикані з нагоди рукоположення нових пресвітерів, Святіший Отець наголосив на важливості посвяти Христового священника всьому Божому людові.
Про це повідомляє Vatican News.
«Глибина, ширина і навіть тривалість божественної радості, яку ми зараз поділяємо, прямо пропорційна узам, які існують й будуть зростати між вами, кандидатами до священства, і народом, з якого ви походите, частиною якого ви залишаєтеся і до якого ви послані», – сказав Папа Лев XIV, в суботу, 31 травня, під час Святої Меси у Папській базиліці святого Петра у Ватикані, під час якої він уділив пресвітерські свячення одинадцятьом випускникам римських духовних семінарій. У проповіді Святіший Отець зосередився на важливості єдності кожного священника з Христом, верховним і вічним священником.
Плекати узи Божої любові
На початку Папа навів повчання ІІ Ватиканського Собору, який окреслює Церкву як Божий люд, який Господь збирає та формує у динамічну єдність. «Це не поривчаста дія, а той ніжний вітерець, який повернув надію пророкові Іллі в годину зневіри (пор. 1 Цар 19,12). Божа радість не галаслива, однак вона дійсно змінює історію і робить нас ближчими один до одного, – пояснив він. – Іконою цього є таїнство Відвідин Пресвятої Діви Марії, над яким Церква роздумує в останній день травня. Із зустрічі Діви Марії та її родички Єлизавети народжується “Magnificat” – пісня народу, який відвідала благодать». За словами Святішого Отця, Святий Дух зміцнює узи, особливо ті, які є розірваними чи недовершеними, а Христос показує, що «у молитві вони стають сильнішими за смерть». «Замість того, щоб думати про свою особисту долю, Ісус віддає узи, які Він побудував тут, внизу, в руки Отця. Ми є їхньою частиною! Адже Євангеліє прийшло до нас через узи, які світ може виснажити, але не зруйнувати», – сказав він.
Звертаючись до кандидатів, які після проповіді були висвячені на священників, Лев XIV зауважив, що буття Божими слугами прилучає до землі: не до ідеального, а реального світу з різними людьми, яких Господь ставить їм на шляху. «Посвятіть себе їм, не відокремлюючись від них, не ізолюючись, не роблячи отриманий дар якимось привілеєм», – закликав він.
Наступник апостола Петра вказав на таємницю кожної християнської місії – бути хранителями, а не господарями Церкви, оскільки місія належить самому Ісусу, невидимо присутньому в Церкві. «День Вознесіння навчає нас Його невидимої присутності. Він довіряє нам, Він звільняє для нас місце; Він навіть зайшов так далеко, що сказав: “Ліпше для вас, щоб я відійшов” (Йн 16,7). Ми, єпископи, дорогі кандидати до свячень, залучаючи вас до місії сьогодні, також звільняємо для вас місце, – сказав він. – І ви звільняєте місце для вірних і для кожного творіння, з яким Воскреслий є близьким і в якому Він любить нас відвідувати і дивувати».
Відновити вірогідність Христової Церкви
Святіший Отець процитував апостола Павла (Діян 20,18), вказуючи на важливість надавати достовірне свідчення віри Божому люду. «Тоді ми разом відновимо вірогідність пораненої Церкви, посланої до пораненого людства посеред пораненого створіння. Ми ще не є досконалими, але повинні бути гідними довіри», – зауважив він. За словами Папи, померлий і воскреслий Христос прощає нас і робить служителями надії, і тепер все, «що було розбите і втрачене в наших очах, постає перед нами в знаку примирення».
«Ми є Божі: немає більшого багатства, яке варто цінувати і яким варто ділитися. Це єдине багатство, яке, коли ним ділитися, примножується. Разом ми воліємо принести його у світ, який Бог так полюбив, що віддав свого Єдинородного Сина (пор. Йн 3,16)», – наголосив проповідник. На завершення він подякував Богові за те, що покликав священнослужителів до служіння Божому люду, щоб спільно єднати небо із землею.
