Під час презентації чергового тому збірки писань Йосифа Ратцінґера-Бенедикта XVI, Префект Дикастерії сприяння єдності між християнами вказав на істотні особливості його міркувань про роль Церкви в світі та реальність віри в житті християн.
Про це повідомляє Vatican News.
У середу, 28 травня 2025 р., у Католицькому університеті Пресвятого Серця в Мілані, відбулася презентація нового, тринадцятого тому «Opera Omnia» Йосифа Ратцінґера-Бенедикта XVI під назвою: «У діалозі зі своїм часом», у якому зібрані його інтерв’ю. Серед учасників події були кардинал Курт Кох, Префект Дикастерії сприяння єдності між християнами, Лоренцо Фацціні, Головний редактор Ватиканського книжкового видавництва, Андреа Торніеллі, Редакційний директор Дикастерії в справах комунікації, та викладачі згаданого університету.
Важливість діалогу
У своєму виступі кардинал Кох зазначив, що Папа Бенедикт XVI завжди прихильно ставився до синодальності в її первісному значенні «ступання разом». Проте він зауважив, що синодальність «не є альтернативою ієрархії: Католицька Церква є ієрархічною і синодальною водночас», і процитував святого Кипріяна Карфагенського, який пояснював, що коли йдеться про прийняття рішень, «нічого не повинно робитися без єпископа, нічого без поради пресвітерів, нічого без згоди віруючих».
Префект Дикастерії сприяння єдності між християнами торкнувся ще однієї тематики у творах Йосифа Ратцінґера – взаємин Церкви зі світом. Як богослов, кардинал, а згодом і як Папа, він завжди підтримував необхідність діалогу і зіставлення з невіруючими, щоб уникнути ризику перетворення віри на ідеологію, притемнюючи той факт, що віра залишається подорожжю, а тому здатна розділити страждання тих, хто сумнівається і запитує. «У своїй першій великій книзі Вступ до християнства, – пояснив кардинал, – Йосиф Ратцінґер ствердив, що віруюча людина містить в собі невіруючого і навпаки. Саме тому діалог є дуже важливим. В основі цієї проблематики лежить те, що Бог є таїнством, і тому, якщо людині здається, що вона зрозуміла Бога, вона може бути впевнена, що те, що вона зрозуміла, не є Богом». У цьому контексті є важливим діалог між вірою та розумом, оскільки «віра, підтверджена міркуванням, завжди відкрита до діалогу, тоді як ідеологія замикається в собі».
Пріоритет свідчення віри
Відтак кардинал Кох навів слова Папи Бенедикта XVI, який пише про Церкву майбутнього в секуляризованих суспільствах, сподіваючись, що вона буде вільнішою й убогішою, таким чином позитивно оцінюючи той факт, що більше не зможе покладатися на вплив, підтримку влади чи великих структур. Таким чином, Папа Бенедикт XVI засвідчив, що Церква, звільнена від політичних зобов’язань і привілеїв, «може краще присвятити себе свідченню і служінню, може вільніше жити покликанням до служіння Богові і ближньому».
Наостанок Префект Дикастерії сприяння єдності між християнами вказав на те, що Йозеф Ратцінґер назвав харизмою сьогоднішньої меншості, яка стосується Божого методу на шляху євангелізації: найменше з усіх зерен виростає в найбільшу рослину (Мт. 13, 31-32). «У Бога великі справи завжди починаються з малого, навіть для трансформації віри в сучасному суспільстві важливо турбуватися не про кількість, а про спасіння. Це є викликом для оновлення Церкви, особливо починаючи від святих та їхнього свідчення», – зауважив кардинал Кох.
Презентація Завершилась доповіддю о. Елії Карраї, професора фундаментального богослов’я Богословського факультету Центральної Італії. Він зауважив, що з розлогих діалогів Папи Бенедикта XVI з журналістами постає реальність християнської істини, яка «відкривається в історії, а отже, в досвіді, і тому стає об’єктом верифікації людиною». Люди, які живуть вірою, «показують, що справжнє людське життя можливе», і тому «для людини нашого часу християнське послання стає зрозумілим».