У польському місті Познані відбулася беатифікація мученика комунізму священника Станіслава Штрайха. Обряд з доручення Папи Лева XIV довершив Префект Дикастерії у справах визнання святих.
Про це повідомляє Vatican News.
«Дієцезіальний священник, мученик, невтомний пастир, плідний діяч милосердя та вірний свідок Євангелія аж до пролиття крові», – так Папа Лев XIV охарактеризував о. Станіслава Штрайха, проголошеного блаженним Католицької Церкви в суботу, 24 травня 2025 р., під час Святої Меси, яка була звершена на площі перед місцевим катедральним собором в Познані. Слова Святішого Отця, що містяться в Апостольському листі, зачитав кардинал Марчелло Семераро, префект Дикастерії у справах визнання святих і представник Папи, який очолив обряд беатифікації.
Як і святий покровитель Польщі Станіслав Костка, чиє ім’я він носив, і так само убитий під час служіння Святої Меси, отець Станіслав Штрайх, за словами кардинала Семераро «священник і мученик віри, апостол братерства, благодійник свого народу», ступав слідами світлих постатей своєї країни, являючись «мотивом для радості та миру» в цей Ювілейний Рік, присвячений надії. Проповідник підкреслив, що Польща залишається «землею святих і блаженних».
Біографічна довідка
Станіслав Штрайх народився 27 серпня 1902 року в Бидгощі (Польща). Визрівши у покликанні до священства, у 1920 році вступив до Познанської духовної семінарії. Висвячений на священника 6 червня 1925 року, здійснював душпастирську діяльність як парафіяльний вікарій у кількох парафіях міста Познань. У 1932 році був призначений настоятелем парафії святої Варвари в Жабікові, а в 1935 році – настоятелем нової парафії святого Яна Боско в Любоні. Тут він взявся за будівництво нового храму і посвятив себе душпастирській праці, створюючи катехитичні та молитовні групи для дітей, молоді та дорослих. Він багато допомагав робітникам, безробітним і потребуючим сім’ям, незалежно від їхнього соціальної та політичної приналежності.
Працьовитість душпастиря не подобалася послідовникам комуністичної ідеології, які осіли в Любоні і намагалися перешкоджати священникові в його діяльності. Він отримав кілька анонімних листів, написаних в образливій і нецензурній формі, в яких йому передрікали смерть. Невідомі особи увірвалися до храму, осквернивши дарохранительницю і розкидавши літургійні шати. Хоча о. Штрайх перебував у напруженому стані, він не піддався знеохоченню та продовжував своє пастирське служіння.
Мучеництво
Як уже згадувалося, за рік до вбивства отець Станіслав почав отримувати анонімні листи з неправдивими обвинуваченнями та погрозами смерті. 22 лютого 1938 року до сповідальні прийшов якийсь чоловік і повідомив щось, що шокувало блаженного. Ним, згідно з реконструкцією фактів, правдоподібно, був убивця – Вавжинець Новак, пов’язаний з комуністичною ідеологією. Вранці в неділю 27 лютого о. Штрайх готувався відслужити Святу Месу. Коли він наблизився до амвону, один чоловік вистрілив у нього чотири рази. Вбивця, намагаючись втекти, поранив інших людей, після чого був спійманий присутніми, які передали його поліції. Новака віддали під суд і засудили до смертної кари.
Блаженний о. Станіслав знав про вороже ставлення до нього: листи з погрозами, вандалізм у храмі і, можливо, відверті погрози вбивства. Передбачаючи загрозу для свого життя, він уклав заповіт. За кілька днів до вбивства священник востаннє відвідав матір, а потім, у суботу, 26 лютого, хоч і знав, що на нього чекає, повернувся до парафії. У день своєї смерті, під час Святої Меси, він, найімовірніше, розгледів вбивцю серед присутніх. У неминучості жертвоприношення його останньою думкою було захистити дітей, яких він віддалив від амвона. Його смерть стала вінцем життя, вірного покликанню та Євангелію.
