Під час Пленарної асамблеї Міжнародної спілки генеральних настоятельок, учасниці застановляються над пророчою місією богопосвяченого життя в сучасному світі та над тим, як бути «паломниками надії» і свідками єдності й солідарності у зраненому світі.
Про це повідомляє Vatican News.
З 5 по 9 травня 2025 року в Римі відбувається ХХІІІ Пленарна асамблея Міжнародної спілки генеральних настоятельок (UISG), присвячена темі «Богопосвячене життя: надія, що перетворює». Понад 900 сестер з 75 країн світу зібралися в готелі Ergife Palace в Римі, щоб застановитися над своєю місією як знаком надії та перетворення в сучасному світі. Учасниці Асамблеї представляють різні континенти. Загалом, у самій Спілці, яка обʼєднує 1900 головних настоятельок, найбільш представленим континентом є Європа (1046), далі йдуть Америка (479), Азія (184), Африка (166) та Океанія (28).
Розпізнавати знаки надії
Відкриваючи асамблею, сестра Мері Баррон, генеральна настоятелька Згромадження сестер Згромадження Матері Божої Апостольської та Голова UISG, закликала учасниць, щоб в цьому ювілейному році та з нагоди 60-ї річниці заснування UISG, бути «паломниками надії», свідками єдності та солідарності у зраненому світі, відповідно до духовної та душпастирської спадщини Папи Франциска. Вона пригадала про важливість особистої зустрічі з Христом, про владу як служіння, про вразливість як ресурс, про силу молитви та цінність синодальності. Голова спілки підкреслила, що Папа Франциск, упродовж усього свого понтифікату, завжди нагадував про «здатність розпізнавати скрізь знаки надії».
Звіт з діяльності UISG
Сестра Мері Баррон та сестра Патриція Мюррей, виконавчий секретар, представили Звіт UISG за 2022-2025 рр., який представляє широку діяльність спілки: навчальні програми з питань лідерства та синодальності, діяльність мережі «Таліта Кум» з протидії торгівлі людьми, проект «Католицька опіка над дітьми», спрямований на сімейну опіку над неповнолітніми, пророчу близькість до мігрантів та біженців у символічних місцях, таких як Лампедуза, а також екологічні ініціативи, натхнені енциклікою Laudato si’. «Діяльність UISG, – підкреслили учасниці, – вирізняється своїм глобальним охопленням, здатністю досягати навіть найбільш периферійних контекстів та конкретною підтримкою спільнот, охоплених кризою, як, наприклад, в Індонезії та Демократичній Республіці Конго. Це живе свідчення надії, яка «не знеохочується і продовжує йти навіть тоді, коли здається, що все руйнується», як нагадував Папа Франциск.
Асамблея в контексті Конклаву
Сестра Мері Баррон, Голова UISG, розповіла ватиканським медіа: «Коли ми планували цю конференцію, ми не могли собі уявити, що вона відбудеться саме в такому контексті, в якому наш дорогий Папа Франциск повернувся до дому Небесного Отця, і саме в той тиждень, коли кардинали зберуться на Конклав». «У дусі молитви і близькості, – продовжує сестра Марія, – ми матимемо кілька богословських доповідей про значення надії для християнина і богопосвяченого життя. Ми почуємо людей, які виявляють надію у важких обставинах, таких як Мʼянма, американо-мексиканський кордон та Амазонія». «Однією з сильних сторін богопосвяченого життя є глобальне сестринство. У дедалі більш націоналістичному світі богопосвячене життя показує, що сопричастя можливе, що ми можемо підтримувати один одного, незважаючи ні на які бар’єри», – продовжила с. Мері.
Свідчення учасниць
Сестра з Мʼянми, яка, вирішивши залишитися анонімною, поділилася своїм дорогоцінним свідченням з цієї країни, яка страждає від війни і гуманітарних катастроф, остання з яких – землетрус 28 березня цього року. За її словами, «ця країна дуже потребує миру». Сестри живуть поруч з тими, хто втікає, пропонуючи притулок, їжу і турботу. «Це наша місія: страждати разом», – розповідає вона. Інші учасниці поділилися думками, що «тема богопосвяченого життя сама по собі має дуже велику пророчу силу, оскільки є видимим свідченням того, що цінності Євангелія продовжують позначати і освітлювати шлях стількох людей».
Бути Матерями для Церкви
Присутні підкреслюють, що ця зустріч є «дуже корисною для нашого богопосвяченого життя», тому що «дозволяє нам більше обʼєднатися, познайомитися одні з одними і разом рухатися вперед для однієї місії. А також дозволяє нам, як богопосвяченим жінкам, бути справжніми матерями Церкви і бути біля підніжжя хреста, як це робила Діва Марія». Учасниці запевнили, що «під час Конклаву, як богопосвячені жінки, як духовні матері», вони присутні з молитвою, адораціями, Євхаристією і в тісному єднанні з Христом, «щоб майбутній Папа перебував у баченні любові, синодальності і миру».
