Від голосування кардиналів-виборців до підрахунку бюлетенів, які потім спалюють у чавунній печі з 1939 року, всі подробиці того, що відбувається в Сикстинській капелі.
Про це повідомляє Vatican News.
“Eligo in Summum Pontificem”.
Цей напис буде на прямокутних бюлетенях, які отримають 133 кардинали-виборці, покликані обрати 267-го Римського Архієрея, під яким буде місце, щоб вписати імʼя того, на кого він голосує, виготовлених таким чином, щоб їх можна було зігнути посередині. Все це ретельно описано в Апостольській конституції «Universi Dominici Gregis».
Роздача бюлетенів
Після того, як церемоніймейстер приготував і роздав бюлетені (принаймні по два-три кожному кардиналові-виборцеві), останній за призначенням кардинал-диякон тягне жереб з-поміж усіх кардиналів-виборців, обираючи трьох рахівників, трьох осіб, відповідальних за збір голосів хворих (infirmarii), і трьох ревізорів. Якщо в цьому жеребкуванні випадають імена кардиналів-виборців, які через хворобу або з інших причин не можуть виконувати зазначені обов’язки, то на їхнє місце жеребкуються імена інших кардиналів. Це етап перед голосуванням. Перед тим, як виборці почнуть писати, Секретар Колегії кардиналів, Головний Церемоніймейстер Папських літургійних богослужінь і церемоніймейстери повинні покинути Сикстинську каплицю, після чого останній кардинал-диякон зачиняє двері, відкриваючи і закриваючи їх стільки разів, скільки необхідно, наприклад, коли інфірмарії виходять, щоб зібрати голоси хворих і повернутися до каплиці.
Голосування
Кожен кардинал-виборець, в порядку старшинства, написавши і склавши бюлетень, тримаючи його так, щоб його було видно, приносить його до вівтаря, де стоять рахівники і на якому розміщена посудина, накрита тарілкою, для збору бюлетенів.
«Свідком своїм закликаю Христа Господа, який мене судитиме, що мій голос відданий тому, кого, згідно з Божою волею, я вважаю за потрібне обрати».
Цю формулу кожен кардинал промовляє вголос, а потім кладе бюлетень у тарілку та з її допомогою опускає його в урну. Наприкінці він вклоняється перед вівтарем і повертається на своє місце. Присутні в Сикстинській каплиці кардинали-виборці, які через хворобу не можуть підійти до вівтаря, користуються допомогою останнього з рахівників, який підходить до них: виголосивши присягу, вони передають складений бюлетень рахівникові, який підносить його видимо до вівтаря і, не виголошуючи присяги, кладе його на тарілку і через неї опускає в посудину.
Як голосують хворі кардинали
Якщо є немічні кардинали-виборці в своїх кімнатах, три інфірмарії йдуть туди з відповідною кількістю бюлетенів на невеликому підносі та скринькою, яку вручають рахівники, яку публічно перед усіма відкривають, щоб інші виборці бачили, що вона порожня, а потім закривають ключем, покладеним на вівтарі. Ця скринька має отвір у верхній частині, через який можна вкинути складений бюлетень. Хворі голосують так само, як і інші кардинали, потім інфірмарії приносять скриньку до Сикстинської каплиці, яку відкривають рахівники після того, як присутні кардинали опустили свої бюлетені. Рахівники перераховують бюлетені в скриньці і, переконавшись, що їхня кількість відповідає кількості хворих, кладуть їх один за одним на тарілку, після чого опускають їх усі разом у посудину для збору голосів.
Підрахунок голосів
Після того, як всі кардинали-виборці поклали свої бюлетені в урну, перший рахівник кілька разів струшує урну, щоб перемішати бюлетені, і відразу після цього останній рахівник приступає до підрахунку бюлетенів, видимо виймаючи їх по одному з урни і кладучи в іншу порожню ємність. Якщо кількість бюлетенів не відповідає кількості виборців, всі вони повинні бути спалені і негайно розпочато повторне голосування. Якщо, натомість, кількість бюлетенів відповідає кількості виборців, починається підрахунок голосів. Троє рахівників сідають за стіл перед вівтарем: перший бере бюлетень, відкриває його, фіксує ім’я обраного і передає другому, той, з’ясувавши ім’я обранця, передає його третьому, який зачитує його вголос – так, щоб усі присутні виборці могли відмітити голос на спеціальному аркуші – і записує зачитане ім’я. Якщо під час підрахунку рахівники виявлять два бюлетені, складені таким чином, що здається, ніби їх заповнив один виборець, якщо на них вказано одне ім’я, вони зараховуються як один голос; якщо ж на них вказано два різних імені, жоден з них не вважається дійсним; але в жодному з цих випадків голосування не анулюється. Після завершення підрахунку бюлетенів рахівники підсумовують голоси, отримані за різні імена, і записують їх на окремому аркуші. Останній з рахівників, зачитуючи бюлетені, проколює їх голкою в тому місці, де знаходиться слово Eligo, і нанизує на нитку, щоб вони надійніше збереглися. Коли читання імен закінчено, кінці нитки зав’язуються вузлом, а бюлетені кладуться в урну або з одного боку столу. У цей момент починається підрахунок голосів, потім, після перевірки, бюлетені спалюють у чавунній печі, яку вперше використали під час Конклаву 1939 року. Друга піч, виготовлена 2005 року, використовується для хімічних речовин, які повинні надати чорний колір у випадку не вдалих виборів і білий у випадку обрання.
Необхідний кворум
Для обрання Римського Архієрея потрібно щонайменше 2/3 голосів. У випадку конклаву, який розпочнеться в середу, 7 травня, йдеться про 89 голосів для обрання Папи, беручи до уваги, що в ньому братимуть участь 133 кардинали-виборці.
Незалежно від того, обраний Папа чи ні, ревізори повинні перевірити як бюлетені, так і записи, зроблені рахівниками, щоб переконатися, що рахівники точно і сумлінно виконали свої обов’язки. Відразу після перевірки, перед тим, як кардинали-виборці покинуть Сикстинську каплицю, рахівники спалюють всі бюлетені за допомогою секретаря Колегії та церемоніймейстера, яких в цей час покличе останній за призначенням кардинал-диякон. Якщо, натомість, одразу ж проводиться друге голосування, то бюлетені першого голосування спалюються по його завершенні, разом з бюлетенями другого голосування.
Голосування
Голосування відбувається щодня, два рази вранці і два рази після обіду, і якщо кардинали-виборці не можуть дійти згоди щодо особи, яка має бути обрана, то після трьох безрезультатних днів голосування призупиняється максимум на один день, для паузи з метою молитви, вільної дискусії серед виборців і короткого духовного повчання, яке дає перший кардинал з ордену дияконів. Після цього голосування відновлюється. Після семи голосувань, якщо вибори не відбулися, робиться ще одна пауза для молитви, бесіди і напоумлення, яке дає старший кардинал ордену пресвітерів. Далі проводиться ще одна серія з семи голосувань, і якщо вибори не відбулися, то знову пауза для молитви, бесіди і настанови, яку проводить старший кардинал-єпископ. Потім голосування поновлюється, з максимальною кількістю семи голосувань. Якщо вибори не відбуваються, то виділяється день для молитви, роздумів і діалогу, а в наступному голосуванні необхідно зробити вибір між двома іменами, які отримали найбільшу кількість голосів у попередньому голосуванні. У цих голосуваннях також потрібна кваліфікована більшість, щонайменше дві третини присутніх і голосуючих кардиналів, але в цих голосуваннях два кардинали, щодо яких проводиться вибір, не можуть брати участь у голосуваннях.
