24 квітня у київській катедрі святого Олександра відправили заупокійну Месу за Папу Франциска, який відійшов до Господа 21 квітня, у Світлий понеділок.
Про це повідомляє Київсько-Житомирська дієцезія.
Святу Месу очолив Апостольський Нунцій в Україні, архієпископ Вісвальдас Кульбокас. Помолитися за покійного Папу прийшли не лише вірні і священнослужителі — Святу Месу відвідали представники посольств і дипломатичних представництв, який Нунцій привітав, подякувавши їм за підтримку та участь у прощанні Церкви та світу з римським понтифіком.
У своїй проповіді, коментуючи слова Євангелія від Луки (Лк 24, 35-38), Нунцій говорив про два важливі аспекти молитви за померлого понтифіка.
Проводжаючи до Господа Папу Франциска, ми робимо дві важливі речі. По-перше, ми знаємо, що він іде до воскресіння, і це означає, що тепер ми більше не можемо подарувати йому жодного подарунка. Ніщо вже не матиме сенсу — ні слова, ні навіть похорон, в якому братимуть участь люди; це буде повага, а не подарунок, адже єдиний подарунок, який ми можемо дати померлому — це молитва. Тепер Папа Франциск живий у Бозі, і ми маємо тільки такий контакт із ним.
По-друге, коли ми молимось за дорогих нам померлих людей, ми також бажаємо, щоб вони молилися за нас. Коли ми кажемо: «Помолись за мене», ми вже відкриті на те, щоби прийняти їхню підтримку. Тож сьогодні, молячись за Папу Франциска, ми робимо це одразу у двох аспектах: ми просимо Бога за нього і також бажаємо отримати його заступництво.
Архієпископ Кульбокас також пригадав свій особистий досвід співпраці з покійним Папою:
Я мав багато зустрічей із Папою Франциском, і про це можна було би говорити місяцями. Та я пригадаю один момент: якось я брав участь у підготовці спільної заяви, разом з кардиналом Пароліном і архієпископом Галлаґером. Ми представили Папі 44 пропозиції змін у підготований текст, але Папа сказав, що може прийняти лише чотири, тобто менше 10%. За годину він зустрів мене в каже: «Вісвальдасе, не думай, що ти програв». У цьому був весь Папа Франциск: він не завжди приймав пропозиції, які отримував, але повага до людини, до кожної особи, завжди була його фундаментом. Можна було завжди відчувати на собі його серце, що він думає про кожного, і такою була його особистість.
