Пасхальна віра – це віра, яка спонукає до руху, спонукає постійно шукати Ісуса, Який не в гробниці, а між нами, в обличчях наших ближніх. Про це нагадує Папа Франциск у проповіді в неділю Пасхи, яку під час Святої Меси на площі Святого Петра у Ватикані прочитав його делегат кардинал Анджело Комастрі.
Про це пише Vatican News.
Христос – це не герой з минулого, не статуя в музеї. Він воскрес і ми повинні шукати Його, шукати в обличчях наших ближніх, у нашій щоденності, всюди, окрім Його гробниці. На цьому наголошує Папа Франциск у своїй проповіді з нагоди Христового воскресіння, яку під час Святої Меси на площі Святого Петра у Ватикані в неділю Пасхи, 20 квітня 2025 року, прочитав кардинал Анджело Комастрі, вислужений Архипресвітер базиліки Святого Петра. Цей ієрарх і очолив з доручення Святішого Отця Євхаристійне богослужіння, під час якого євангельський уривок був прочитаний латинською і грецькою мовами, а після його прочитання, перед проповіддю, церковнослов’янською мовою прозвучали стихири Пасхи з утрені у візантійському обряді.
Рух, породжений прагненням серця
На початку проповіді Папа звертає увагу на те, що Марія Магдалина, побачивши, що камінь від входу до гробниці відкочений, побігла й розповіла про це апостолам Петрові та Іванові. Вони також, отримавши цю звістку, побігли разом. «Всі головні дійові особи розповідей про Пасху біжать! І цей “біг” виражає, з одного боку, стурбованість тим, що забрали Господнє тіло; а з іншого боку, біг Марії Магдалини, Петра та Івана говорить про бажання, порив серця, внутрішню налаштованість тих, хто вирушає на пошуки Ісуса. Він, власне, воскрес із мертвих, а отже, вже не перебуває у гробі. Його треба шукати в іншому місці», – підкреслює Наступник святого Петра, зауваживши, що саме в цьому й полягає звіщення Пасхи: Його потрібно шукати деінде, бо «Христос воскрес, Він – живий». Потрібно шукати завжди, бо «якщо Він воскрес із мертвих, то присутність повсюди, перебуває серед нас, приховується і обʼявляється сьогодні в сестрах і братах, яких зустрічаємо на своїй дорозі, в найбільш анонімних і непередбачуваних ситуаціях нашого життя».
Запорука нашої надії
За словами Святішого Отця, з цього можемо зрозуміти, що пасхальна віра – це щось зовсім інше, ніж спокійне облаштування в якихось релігійних запевненнях. Навпаки, Пасха віддає нас рухові, спонукає бігти, мати очі, здатні «бачити далі», щоб розпізнати Ісуса як Бога, Який об ʼявляється і також сьогодні промовляє, випереджує нас, застає зненацька. Подібно до Марії Магдалини, ми можемо переживати відчуття, ніби загубили Господа, але й так само можемо бігти в Його пошуках. «Браття й сестри, ось найбільша надія нашого життя: ми можемо переживати це убоге, тендітне і зранене життя, вхопившись за Христа, бо Він переміг смерть, перемагає нашу темряву і переможе темряву світу, щоб ми могли жити з Ним у радості, навіки», – наголошує Папа.
Бігти, сповнені радості
Як підкреслює Наступник святого Петра, Ювілей, який переживаємо, закликає нас «оновити в собі дар цієї надії, занурити в неї наші страждання та наші тривоги», а також «заражати нею тих, кого зустрічаємо на своїй дорозі», ввіряючи цій надії «майбутнє нашого життя та долю людства». Це означає, що наше серце не повинне зупинятися в ілюзіях цього світу чи замикатися у смутку. «Біжімо назустріч Ісусові, наново відкриймо для себе безцінну благодать бути Його друзями. Дозвольмо Його Слову життя та істини освітити наш шлях», – закликає Папа Франциск, повторюючи за Анрі де Любаком: «Нам повинно бути достатнім зрозуміти ось це: християнство – це Христос. Справді, нема нічого іншого, крім цього. В Христі ми маємо все». «Й оте “все”, що є Христос воскреслий, відкриває наше життя на надію. Він живий, Він також і сьогодні хоче оновити наше життя».
