У дієцезіях України в ці дні відправляють Меси мира. Зазвичай така Літургія звершується вранці у Великий Четвер, однак, з огляду на душпастирські обставини та можливості духовенства, у кожній дієцезії її проводять у зручний час – у Великий Вівторок або Велику Середу. У Харківсько-Запорізькій дієцезії Меса мира відбулася 15 квітня у катедральному храмі.
Пропонуємо вашій увазі кілька думок, якими поділився ординарій Харківсько-Запорізький єпископ Павло Гончарук із співбратами у священстві, богопосвяченими особами та вірянами, які прибули до харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії.
Святу Месу ординарій єпископ Павло Гончарук пожертвував за всіх священників: тих, хто сьогодні служить у дієцезії, хворих, тих, хто служив раніше, хто переживає труднощі чи залишив служіння, а також за померлих. «Усі разом молімося про дар миру для нашої України, за всіх наших захисників, за навернення грішників і за дар віри для кожної людини», – закликав єпископ Павло.
Він наголосив, що цього разу, з огляду на Ювілейний рік, Меса мира звершується лише у Харкові, тоді як раніше відбувалася також і в Запоріжжі. «Ми збираємося у Великий вівторок, щоби разом споглядати велику Божу любов, яка проявилася до нас в Ісусі Христі. Це – великий дар, бо саме ця любов є фундаментом нашого існування, нашим початком і основою нашої тотожності. Господь, який дає нам Свою любов, допомагає стати тими, ким ми маємо бути», – підкреслив він.
У контексті Ювілейного року надії проповідник звернув увагу на цінність цього духовного дару: «Надія – це дуже важливий дар. Без неї людина не може жити. Джерелом нашої надії є Ісус Христос, і звершенням нашої надії є також Він. Присутність Його тут, на землі, у видимій постаті через Церкву – це фундамент нашої надії. Дорогі брати священники, кожен із вас на своєму місці є конкретним знаком Божої присутності. Кожен із вас несе сенс надії, бо Господь є з нами», – сказав єпископ, звертаючись до священників.
Говорячи про дар священства, ординарій підкреслив, що це покликання потрібно постійно підтримувати: «Кожен священник покликаний до того, щоб його серце палало Божою любов’ю, Божою присутністю. Ми як Церква отримуємо великий дар – священників. Але також маємо завдання підтримувати їх молитвою й турботою, щоби цей “маяк”, яким є священник для інших, не згас».
На завершення проповіді єпископ подякував священникам за їхнє служіння, за душпастирську опіку над військовими, підтримку тих, хто переживає втрати й життєві кризи, за їхню жертовність у служінні через Таїнства.
«Твоя участь у служінні Ісуса Христа є видима для Бога, навіть якщо не завжди зрозуміла чи помітна для людей. Я дякую кожному з вас! Прошу Господа про внутрішню силу для кожного з вас, про вогонь, щоби з серця не зникали мир і спокій навіть посеред страждань. Бажаю тобі Святого Духа, відчуття приналежності до Ісуса Христа – приналежності, сповненої вірності й любові до Нього. І водночас такої приналежності, в якій ти відчуваєш вірність Бога тобі».
«Нехай Господь благословить вас! Нехай Непорочна Діва Марія супроводжує вас! І нехай Господь, який присутній тут, на цій землі, на сході України, де проливається кров, дарує перемогу і надію всім тим, хто зустріне вас», – побажав проповідник.
Нагадуємо, ординарій Харківсько-Запорізький очолює комісію військового душпастирства при єпископаті РКЦ в Україні. Під його патронатом на Хмельниччині діє Школа капеланського служіння та Курс підготовки служителів парафіяльного душпастирства в умовах війни.
