В інтерв’ю для ватиканських медіа Державний Секретар Святого Престолу розповідає про фундаментальні аспекти реформи Папської Церковної Академії, закладу, який готує дипломатичний персонал Святого Престолу, інституції, яку Папа Франциск закликає формувати насамперед свідків віри на служінні Церкві, які відважно докладатимуть зусилля для будування мостів діалогу й справедливості.
Про це пише Vatican News.
Новий етап у дипломатії Святого Престолу. Його розпочав Папа Франциск, опублікувавши хірограф, який офіційно впроваджує оновлення Папської Церковної Академії – інституції, заснованої понад три століття тому, яка виконувала функцію підготовки папських дипломатів. Кардинал П’єтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу, який також є Протектором Папської Церковної Академії, розповів ватиканським медіа про основні моменти цієї реформи. Він складає побажання, що ватиканська дипломатія буде відважно й креативно, як закликає Папа, дедалі більше служити діалогу між народами і культурами.
Папська Церковна Академія була заснована понад три століття тому. Однак, її фундаментальні завдання залишаються незмінними….
Так, через понад три століття після свого заснування Папська Церковна Академія й надалі готує дипломатів, які є пильним і ясним оком Наступника святого Петра на Церкву і світ, покликані представляти Папу з місіонерським духом, який не знає кордонів. Вони не лише беруть участь у міжнародних дебатах, але й покликані інтерпретувати та пропонувати, відповідно до християнського бачення Церкви, рішення, які можуть сприяти побудові більш справедливого та братерського світу.
Папа Франциск завжди присвячував увагу тим, хто проходить шлях приготування до ватиканської дипломатичної місії. Якими є головні якості, які згідно з баченням Святішого Отця повинен мати добрий дипломат Святого Престолу?
Під час зустрічей з Апостольськими Нунціями та Постійними Спостерігачами Папа Франциск часто описував папських дипломатів як «священників з валізами в руках», підкреслюючи таким чином душпастирський, місіонерський та універсальний характер їхнього служіння. Саме цей дух євангелізаційного служіння спонукав Папу реорганізувати навчальний курс для цих священників з наміром посилити їхню підготовку та адаптувати її до сучасних викликів. Йдеться про рішення, яке знаменує собою нову главу в історії папської дипломатії.
Отож, заглибимося в суть реформи. В чому полягає найбільш значуща новизна? Який дух лежить в основі цього рішення Папи?
В результаті реформи Академія буде організована як Інститут вищої освіти та досліджень в галузі дипломатичних наук, що відповідає інноваційному баченню, запропонованому Апостольською Конституцією Veritatis Gaudium, а також міжнародним стандартам університетської освіти, зокрема, Болонському процесу, який забезпечив гармонізацію різноманітних європейських систем вищої освіти. Відтепер Папська Церковна Академія зможе надавати академічні ступені ліценціата (еквівалент Master Degree) та доктора (PhD), надаючи своїм студентам освіту, яка інтегрує юридичні, історичні, політичні та економічні дисципліни і, звичайно, специфічні знання в галузі дипломатичних наук. З оновленим поглядом на університетські та дослідницькі програми, йдеться про повернення до витоків, до заснування цієї інституції, яка пережила багато подій протягом історії, часто нелегких для Петрового Престолу. І, незважаючи на несприятливі події, Академія залишилася місцем підготовки кадрів для служіння Папам.
У хірографі Папа підкреслює, що оновлення не обмежується лише чисто технічним підходом…
Безумовно. Навчальні програми, власне, будуть тісно пов’язані з церковними дисциплінами, так що підготовка священників-студентів поєднуватиме дипломатичну сферу з виміром сопричастя Церкви і розвиватиметься в гармонії з методом праці Римської курії, євангелізацією та місіонерською діяльністю Церкви. Поглиблюватимуться також взаємини між Церквою та суспільством і діалог із сучасною культурою, які вважаються фундаментальними елементами для ватиканської дипломатії, що виступає речником християнського послання на міжнародних форумах. Також з цієї причини, хоча Академія органічно входить в структуру Державного Секретаріату, різні дикастерії будуть залучені у вишкіл та в колегіальні органи Академії.
Ця реформа довго приготовлялася. Чи можемо сказати, що Папа розширює горизонти дипломатичної діяльності Святого Престолу?
Папа Франциск, керуючись тим «здоровим реалізмом», який характеризує його душпастирську діяльність, не обмежується пропозицією реформи дипломатичної освіти, що ґрунтується виключно на засвоєнні теоретичних знань, але закликає до підготовки, яка відповідає потребам світу, що перебуває в постійній еволюції. У хірографі Папа зауважує, що «недостатньо обмежуватися лише набуттям теоретичних знань, але необхідно розвивати метод праці та стиль життя, які дозволяють глибоко розуміти динаміку міжнародних стосунків». Формування, таким чином, має бути зорієнтоване на розуміння конкретних викликів, які постають перед дедалі більш синодальною Церквою. У цій перспективі Папа наголошує на незамінних якостях для тих, хто покликаний представляти Апостольську Столицю на міжнародних форумах: близькість, уважне слухання, свідчення, братерський підхід та діалог. А також мужність і креативність. Ці риси повинні супроводжуватися смиренням і лагідністю, які становлять суть священничої місії. Такі чесноти є душею дипломатичної діяльності, яка має на меті спільне благо, мир і сприяння релігійній свободі.
Війна в Україні, війна в Газі, а також багато, надто багато забутих воєн. На жаль, здається, що дипломатія, багатосторонність більше не має тієї цінності та сили, яку мала колись. Як така реформа вписується в міжнародний контекст, в якому ми перебуваємо?
Святіший Отець нагадує нам, що лише завдяки ретельному розпізнанню та уважному спостереженню за постійно мінливою реальністю можна надати сенс глобальним подіям та запропонувати конкретні дії. Тому папський дипломат є не просто експертом у техніці ведення переговорів, але свідком віри, який старається долати культурні, політичні та ідеологічні бар’єри, будувати мости миру та справедливості. Такий підхід дозволяє Церкві розробляти конкретні шляхи до миру, до свободи віросповідання кожного віруючого і до порядку між народами, завжди тримаючи в умі місію Христа і благо всього людства. У цьому оновленому горизонті Папська Церковна Академія стає не лише центром передового досвіду в галузі дипломатичних наук, але й кузнею форматорів, які покликані здійснювати дипломатію Святого Престолу в стилі, що відображає суть Євангелія: діалог, примирення та мир.
Які Ваші побажання щодо цієї реформи, того, що можна назвати справжнім новим етапом дипломатії Святого Престолу?
Цією реформою Папа Франциск хоче оновити підхід дипломатії Святого Престолу до викликів сучасного світу, відповідаючи на потреби дедалі більш глобалізованого та взаємопов’язаного дипломатичного середовища. Реформа має на меті зміцнити зв’язок між науковою та академічною підготовкою майбутніх папських дипломатів і конкретними викликами, з якими вони стикатимуться у своїх місіях за кордоном. Тому я сподіваюся, що будуть готуватися не лише дипломати-експерти, але й священники, які, усвідомлюючи універсальну місію Церкви, зможуть з компетентністю, чутливістю та в євангельському дусі відповідати на глобальні виклики, розвиваючи бачення Папи про дипломатію як про інструмент миру, справедливості та солідарності між народами.
