Передмову до праці психотерапевтки, радниці Дикастерії у справах духовенства та екпертки ватиканських і церковних трибуналів написав Папа Франциск. Книга розглядає важливість формування до зрілості в сфері почуттів і стосунків.
Про це пише Vatican News.
«Говорити про покликання і промовляти до покликань означає наблизитися до радощів і страждань служіння, яке часто не цінується. Але світ потребує чути про Бога, зустрічати і розпізнавати свідків любові, яка приймає, яка прощає, яка не розчаровує, яка не слідує за модою часу. Любові назавжди і для всіх, усіх, усіх», – це слова з передмови Папи Франциска до книги «Щасливі покликання. Інтеграція сексуальної орієнтації, любові та стосунків». Упорядником книги є психологиня Кʼяра ДʼУрбано. В середу, 9 квітня 2025 р., в осідку Вікаріату Римської дієцезії відбудеться презентації праці, в якій візьмуть участь кардинал Бальдо Рейна, вікарій Святішого Отця для Римської дієцезії, кардинал Лазар Ю Хун Сік, Префект Дикастерії у справах духовенства, єпископ Мікеле Ді Тольве, ректор Папської Римської вищої духовної семінарії.
К’яра Д’Урбано – психологиня і психотерапевтка, радниця Дикастерії у справах духовенства, експертка церковних трибуналів (Римської Роти, Трибуналу Держави-Міста Ватикану, трибуналу Римського вікаріату). Протягом багатьох років вона працює в клінічних та освітніх установах, супроводжуючи процеси розпізнавання та формування чоловічих і жіночих покликань. До написання книги долучилися о. Мікеле Джанола, директор італійського Національного бюро душпастирства покликань, монахиня, яка займається формуванням молодих черниць, а також деякі священники та богопосвячені особи, які поділилися своїм досвідом у формі інтерв’ю.
Покликання до богопосвяченого життя та світ почуттів
Цей текст, як пояснює авторка, «адресований чоловікам і жінкам, які хочуть автентично і щасливо жити своїм покликанням». «Чи можливе щастя у сфері покликання? Безумовно, так, – відповідає психологиня. – І благополуччя, щастя проходять через визнання людської природи священників, богопосвячених жінок і чоловіків, через інтеграцію світу почуттів і емоцій, поза межами гетеро- чи гомоафективної орієнтації. Не сексуальна орієнтація, насправді, є центральним питанням, а афективна інтеграція. Психологічна практика, наукова література, досвід чоловічих і жіночих форматорів і, врешті, безпосереднє свідчення священників і богопосвячених осіб відкривають шлях, як засвідчує ця книга, до позитивного, більш євангельського і правдивого бачення теми покликання».
