Коментуючи створення релігійної організації «Капеланське служіння Римсько-Католицької Церкви в Україні», єпископ Павло Гончарук зазначив, що одним із її завдань є проведення аналітичної роботи та розробка відповідних інструментів для того, щоби допомогти людям, які постраждали від війни.
Про це пише Vatican News.
«Від Конференції єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні ми отримали дозвіл почати формувати, підготовлювати, писати статут, тобто робити всю діяльність для приготування релігійної організації «Капеланське служіння». Ця організація має за ціль організувати усе капеланське служіння – і військове, і пенітенціарне, і шкільне, і медичне, – в країні, яка переживає війну, і також в післявоєнний час», – зазначив в інтерв’ю для Радіо Ватикану – Vatican News Харківсько-Запорізький єпископ Павло Гончарук, коментуючи одну з постанов, що були прийняті під час чергового Пленарного засідання згаданої єпископської конференції.
В комюніке про це засідання, що відбувалося від 17 до 20 березня 2025 р. у Центрі св. Йоана Павла ІІ в селі Шаровечка на Хмельниччині, зазначається, що для покращення діяльності Церкви у сфері підтримки військовослужбовців та їхніх сімей єпископи затвердили склад Комісії військового душпастирства та її Положення. Вони також одноголосно підтримали пропозицію єпископа Павла Гончарука щодо створення релігійної організації «Капеланське служіння Римсько-Католицької Церкви в Україні».
Як зазначив єпископ Гончарук в інтерв’ю, серед завдань, які стоять перед релігійною організацією «Капеланське служіння», – є проведення аналітичної роботи, тобто аналіз ситуації, та взаємодія у вишколі капеланів різних напрямків. «Тому що всі будуть зранені війною, вже зранені війною, – підкреслив він, – і тому потрібний комплексний підхід, аналізуючи всю ситуацію, пропонуючи відповідний інструмент для того, щоби допомогти і дати те, що потрібно для військових, ветеранів, для сиріт, для вдів, для сімей, які переживають втрату, для людей, які мають досвід полону, для людей з окупованих територій».
Ієрарх додав, що для розробки такого комплексного підходу вони залучатимуть фахівців з різних сфер, серед яких будуть психологи, богослови, спеціалісти з морального богослов’я тощо. «Тобто це такий задум, і зараз ми працюємо над питаннями його реалізації, – сказав він. – Це досить складний організм, тому що він взаємодіятиме також з усіма дієцезіями і з єпископами. Отож, є такий задум, є таке натхнення, є дозвіл і благословення Церкви, є люди, які хочуть працювати і вже над цим працюємо. Думаю, що Господь поблагословить».
