22 березня у Базиліці Меншій – Всеукраїнському санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію – у Бердичеві відбулося традиційне паломництво чоловіків з нагоди урочистості святого Йосифа, обручника Пресвятої Діви Марії.
У рамках підготовки до урочистості святого Йосифа вже п’ятий рік поспіль у санктуарії відбувалася велика новенна до захисника Святого Сімейства. Впродовж дев’яти тижнів, у кожну середу о 6:45 ранку місцеві чоловіки збиралися на Святій Месі та молитві до святого Йосифа саме у чоловічій спільноті.
Цього року у паломництві взяло участь близько 100 чоловіків з Коростишева, Боярки, Житомира, Хорошева, Хмільника, Калинівки, Звягеля, Борисполя, Любара, Гришківців, Хажина та Бердичева. Від імені босих кармелітів організатором паломництва у чоловічому колі виступив о. Рафал Мишковський OCD.
На початку хранитель санктуарію отець Віталій Козак OCD привітав учасників паломництва та нагадав про умови отримання повного відпусту у Базиліці Меншій.
Для учасників конференцію на тему «Надія» виголосив отець Станіслав Нуцковський OFMConv, кустош Кустодії Святого Хреста Ордену Братів Менших Конвентуальних (францисканців). У конференції проповідник зауважив, що надія дає можливість вибирати, а вибір є для того, щоб жити, бо без надії ми нічого не вибираємо, а якщо не вибираємо, то не можемо нормально жити.
«Надія, яку Господь Бог в Ісусі Христі дарує мені, як людині, є чимось вічним. Дорогі брати, варто сьогодні, в цей день, в день паломництва, запитувати також себе, а про що я турбуюся для цього, щоб жити? Що я роблю, щоб жити? Бо проблемою чоловіка в Віфезді було, що інші щось мали робити, щоб він жив. А Слово питає про мене, про моє рішення. Що дає мені життя? Ісус дає щось, чого ніхто ніколи мені забрати не може. І тим чимось є любов. Бо якщо людина має надію, то любить. А якщо любить, то має надію. Ну і мотор запущений. І життя крутиться. Можливо умови ускладнюються, або робляться зручніші, кращі, комфортніші. Але людина живе. Любить, щоб мати надію, має надію, щоб любити. Ісус оздоровлює до повноти життя. І коли цей оздоровлений знову зустрічається з Ісусом Христом, той до нього говорить: чоловіче, іди й вже більше не гріши, щоб тебе щось гірше не зустріло».
Центральною частиною зустрічі стала Свята Меса, яку очолив єпископ Станіслав Широкорадюк OFM, ординарій Одесько-Сімферопольської дієцезії у співслужінні з господарями санктуарію – босими кармелітами та священниками, які прибули з чоловіками на паломництво.
На початку проповіді єпископ Станіслав нагадав учасникам паломництва про Ювілейний рік і його значення в житті християн.
«Найбільший взірець такої надії – св. Йосиф. Праведний чоловік, який ніколи не втрачав надії. Часто його називають мовчазним святим, який завжди був слухняний Божій волі. Хоча багато чого він не розумів, однак, не хотів бути суддею для інших людей. Він був розсудливий», – зазначив проповідник.
«Коли ми читаємо Літанію до св. Йосифа, то бачимо, які прекрасні й влучні титули йому надала Церква: Годувальник Сина Божого, Окраса сімейного життя, Опікун Церкви. До всіх цих титулів я б з радістю додав ще один: Приклад жертовності. Святий Йосиф був надзвичайно жертовний. Усе своє життя, всі свої вміння він присвятив справі Божій», – підкреслив єпископ Станіслав і нагадав, що любов у родині покликана бути жертовною та відповідальною. Відповідальність чоловіка в сім’ї стосується не лише виховання і матеріального забезпечення, а й передання віри.
«Знаєте, я раніше думав, що чудові чоловіки, які можуть бути добрими прикладами для наслідування, – це українські чоловіки часів переслідуваної Церкви. Те саме я думав і про священників. Я знав і чув про багатьох, які до останнього були вірні Богові та Церкві. Однак, коли почалася повномасштабна війна, я зрозумів, що Бог дає таких людей у кожен період історії. Я був здивований, коли всі мої священники залишилися зі своєю паствою, попри складну ситуацію. Херсон, Миколаїв, Одеса… Вони мали вибір – поїхати чи залишитися. Я сам залишився і почув, що всі залишаються (лише кілька виїхали за кордон через вагомі причини). Деякі з них – молоді хлопці, які сьогодні служать під окупацією або їздять на ті території, щоб служити людям. Вони – герої. І так само – з чоловіками. Я думав, що зараз вони вже зовсім інші».
Проповідник пригадав історію про одного чоловіка, якого покинула дружина, залишивши з чотирма дітьми. Той був у розпачі, але продовжував молитися. Невдовзі дружина все ж повернулася, та найважче було їй пробачити. З Божою допомогою він простив. І ось тепер – дружина покаялася, і сім’я щаслива. Тому дуже важливо триматися Бога, а Він дасть сили долати труднощі.
«Зараз ми живемо у XXI столітті. Далі триває боротьба за людські душі. Світ відходить від Бога, грається в окультизм, запрошує диявола до співпраці. Це все відтягує людей від спасенного навчання Церкви. Сьогодні ми хочемо запросити на цей фронт св. Йосифа, щоб він допоміг нам у боротьбі. Війна – це страшно. Скільки наших людей вона забирає, скільки матеріальних цінностей, скільки є руйнувань. Але повірте: диявольське руйнування ще більше!» – наголосив проповідник і на завершення заохотив випрошувати за заступництвом св. Йосифа дар надії, зміцнення віри та жертовної любові.
По завершенню Святої Меси відбувся спільний почастунок, далі – праця в групах та інсценізована Хресна дорога навколо Базиліки Меншої. На завершення паломництва учасники отримали благословення.
Також єпископ Станіслав Широкорадюк OFM у коментарі поділився, що означає святий Йосиф у його житті.
«Найбільшими чудесами, які сталися в моїй діяльності за заступництвом святого Йосифа – це створення будинків для дітей-сиріт. Це дійсно було чудо, де явно було видно, що це Йосиф поміг. Це чудо повернення храму та його реставрація в Дніпрі. Це все святий Йосиф. І далі ще інші мої діла, як, наприклад, будинки для самотніх матерів. Я бачив це як величезне чудо і вважаю, що це заступництво святого Йосифа».
Максим Железницький
Фото – Анастасія Руденко
