Пропонуємо вашій увазі підсумок третьої конференції, яку виголосив Проповідник Папського дому в рамках духовних вправ Римської курії.
Про це пише Vatican News.
У Ватикані тривають духовні вправи Римської курії, з учасниками яких Папа Франциск єднається за посередництвом відеотрансляції. Їх у залі Павла VI проповідує о. Роберто Пазоліні, Проповідник Папського дому, на тему «Надія на вічне життя». У вівторок, 11 березня 2025 р., вранці він виголосив четверту конференцію-медитацію, запросивши слухачів замислитися над «другою смертю», після того, як напередодні ввечері говорив про першу, яка полягає в замкнутості в собі й неготовності прийняти життя як Божий дар.
Обітниця і дійсність
Як зауважив проповідник, Біблія описує історію людства як напруження між обітницею вічного життя і реальністю смерті. Ізраїль, з його проявами вірності та невірності, уособлює цю боротьбу, перебуваючи у вічних пошуках обітованої землі. Святий Павло говорить про людину як про вмираючого, що живе (2 Кор 6, 9), виражаючи парадокс існування. Серед пророків цей стан змальовує Єзекиїл у видінні долини зсохлих кісток (Єз 37): Ізраїль постає як цвинтар під відкритим небом, позбавлений життя і надії. Бог наказує пророкові промовляти до кісток, які знову з’єднуються і покриваються тілом, але залишаються безжиттєвими доти, доки Дух Господній не дихне на них.
Це видіння стосується не лише повернення з вигнання, але й віддзеркалює людський стан: ми часто існуємо, але не живемо по-справжньому. Засохлі кістки символізують «першу смерть», внутрішню смерть, яка проявляється у страху, апатії та втраті надії. Це те, що сталося з Адамом і Євою після гріхопадіння: їхні тіла були живі, але відокремлені від Бога.
Назустріч «другій смерті»
Отож, за словами о. Пазоліні, лише Божий Дух може наново повернути справжнє життя. Однак, існує також «друга смерть», яку часто ототожнюють із остаточним засудом, але яку також можна розглядати як біологічну смерть. Таким чином, той, хто здолав першу, тобто страх, егоїзм та ілюзію контролю, до другої підходить без жаху. Святий Франциск з Ассізі виражає це в своїй «Пісні створіння», прославляючи тих, хто приймає смерть у Бозі.
Підсумовуючи, проповідник нагадує, що Книга Одкровення стверджує, що «Переможний не ушкодиться від смерті другої». Той, хто живе у вірі та надії, може пройти через неї, не розчавлений нею. Видіння Єзекиїла вчить нас, що воскресіння починається вже тепер: Бог не чекає нашої смерті, щоб дати нам вічне життя, але пропонує його вже в сьогоденні, якщо ми приймемо Його Духа. Справжнє питання полягає в тому, чи хочемо ми залишитися засохлими кістками, а чи дозволимо відродити себе справжнім життям?
