У Папському Григоріанському університеті проходить Міжнародна наукова конференція про богослов’я Нікейського собору, яка позначена екуменічним виміром і продовжиться в Мюнстерському університеті, щоб дослідити значення Собору для різних традицій християнського Сходу й Заходу.
Про це пише Vatican News.
З нагоди 1700-ліття Нікейського собору в Папському Григоріанському університеті від 27 лютого до 1 березня 2025 р. відбувається конференція на тему: «Нікейський Символ віри: історія та богослов’я». Другий етап наукової події проходитиме цьогоріч в Мюнстерському університеті в Німеччині 15-17 жовтня. Мета події – сприяння діалогу через заглиблення в історію Нікейського собору, щоб дослідити богословські питання, які є актуальними для Нікейського Символу віри. Організатори конференції також запрошують відвідати виставку «Про все видиме і невидиме» в Папському Григоріанському університеті, яка має на меті відобразити богословське значення мистецтва, пов’язане із Собором.
Важливе зібрання, щоб подолати суперечки
Міхаель Зевальд з Університету Мюнстера зазначив, що ідея організувати спільну конференцію між двома університетами виникла під час конференції на тему синодальності, що відбулася два роки тому в Римі. За його словами, обидва навчальні заклади вирізняються сильною екуменічною чутливістю, і участь у науковій події беруть представники різних християнських конфесій та традицій.
У доповіді, під час першого дня конференції, професор Емануела Прінціваллі з римського університету «La Sapienza» пояснила, що грецьке слово «синод» (σύνοδος) означає зібрання, а його латинський еквівалент – concilium сприяв тому, що згодом синод у Нікеї почали позначати як Нікейський собор. За її словами, синод у християнстві означає зібрання делегатів від різних Церков з метою вирішення проблем та суперечок. Професорка Прінціваллі розповіла про кілька факторів, які формували Нікейський собор. Зокрема, існувало помітне сильне переплетення між Римською імперією та християнством: історія Римської імперії «прямує до періоду christianitas», а імператор Костянтин скликає Собор з огляду на свою прерогативу бути Pontifex Maximus, а тому Собори вважалися вселенськими, оскільки їх скликав імператор. Як зауважила професорка університету «La Sapienza», хоча в Нікеї обговорювалися різні теми, включно з датою Пасхи, в центрі уваги була доктринальна суперечка навколо аріанства, і вперше собор прийняв рішення про підписання Символу віри, яке отримало законодавчу силу.
Пріоритет божественної природи Христа
Серед доповідачів конференції – професор Папського Східного інституту в Римі диякон Даниїл Ґаладза, який у своєму інтерв’ю нагадав про важливість Нікейського собору для Східних Церков. Він зазначив, що дана подія протягом літургійного року відзначається майже в кожній традиції різних Східних Церков, зокрема, у візантійському обряді це спогадування відбувається в неділю після свята Вознесіння. За його словами, соборна декларація, що Христос є справді людиною і справді Богом є відповіддю на єресь аріанства. У цьому контексті стає зрозумілим твердження про походження Святого Духа не лише від Отця, а й Сина (т. зв. Filioque), яке додала Церква латинського обряду в Нікео-Константинопільський символ віри, оскільки таким чином підкреслюється божественна природа Сина.
Одне з рішень, прийнятих на Нікейському Соборі, полягало в тому, щоб святкувати Пасху незалежно від єврейського календаря. «Вчені стверджують, що це не було пов’язано з антисемітизмом, а з тим, що після низки руйнувань Єрусалиму навіть самі євреї втратили спосіб достовірного обчислення Песаху», – пояснив диякон Даниїл. За його словами, у цьогорічну річницю від Нікейського собору є надія, що християни різних конфесій зможуть прийти до єдиної дати Пасхи.
