27 січня 2025 року у Львові, на Личаківському кладовищі, на місці поховання о. Генріха (Павла) Мосінга, відбувся молебень у 115-ту річницю з дня його народження.
Про це повідомляє Львівська архідієцезія.
Молитву о 12:00 годині на Личаківському кладовищі очолив архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський, за участі пана професора Бориса Кузьмінова, священників, які свого часу були учнями та духовними синами о. Мосінга, а також вірними міста Львова.
Отця Генріха Мосінга довший час знали лише, як видатного вченого-епідеміолога, керівника Львівського інституту епідеміології та мікробіології, доктора медицини. Він належав до лікарської династії, але завжди хотів стати священником. На жаль, вступити до семінарії йому завадили проблеми з зором, тож він пішов шляхом прадіда, діда і батька, закінчивши 1934 р. медичний факультет львівського університету Яна Казимира (теперішній університет ім. І.Франка). Свою докторську дисертацію Мосінг захистив у віці 27 років. Через рік, 1938 року, тодішній президент Польщі Ігнатій Мостицький нагородив доктора Мосінга Золотим хрестом за заслуги у галузі боротьби з епідемічним висипним тифом та волинською гарячкою.
Після того, як Західна Україна увійшла до складу СРСР, професор Мосінг відчув, що повинен дбати не лише про здоров’я своїх пацієнтів, але й про їхню душу, не дозволяючи атеїстичній ідеології знищити в людях віру в Бога. Тож у 1960-х роках доктор Мосінг уперше зустрічається з кардиналом Вишинським. А після їхньої другої зустрічі, в Лясках біля Варшави, кардинал Вишинський висвятив відомого радянського вченого-епідеміолога на священника — так з’явився о. Павло.
До кінця своїх днів він служив Богові в людях: лікував, вислуховував, уділяв Таїнства, наставляв і навчав своїх учнів — майбутніх науковців та священників.
