Апостольська Пенітенціарія окреслила норми, згідно яких віряни можуть отримати повний відпуст під час Чергового Ювілею 2025 року, що розпочався 24 грудня 2024 року і завершиться 6 січня 2026 року.
«Ось надійшов час нового Ювілею, в якому ще раз навстіж відкриваються Святі Двері, щоб дарувати живий досвід любові Бога» (Spes non confundit, 6). У буллі проголошення Чергового Ювілею 2025 року Святіший Отець в цей історичний момент, в якому «людство, забувши драми минулого, піддається новому і складному випробуванню, коли багато народів потерпають від брутальності насилля» (Spes non confundit, 8), закликає всіх християн стати паломниками надії. Цю чесноту треба заново відкрити серед знаків часу. Ці знаки, увібравши в себе «прагнення серця, яке потребує спасенної присутності Бога, вимагають бути перетвореними в знаки надії» (Spes non confundit, 7). Цю надію треба почерпнути передусім із Божої благодаті і повноти Його милосердя.
Вже у буллі проголошення Позачергового Ювілею 2015 року Папа Франциск підкреслював, наскільки у цьому контексті відпуст набирає «особливого значення» (Misericordiae vultus, 22), оскільки Боже милосердя «стає всепрощенням Отця, яке за посередництвом Обручниці Христа доходить до пробаченого грішника і звільняє його від залишків наслідків гріха» (Misericordiae vultus, 22). Аналогічно і сьогодні Святіший Отець засвідчує, що дар відпусту «дозволить відкрити, наскільки є безмежним Боже милосердя. Не випадково у давнину слово «милосердя» (misericordia) було замінне зі словом «всепрощення» (indulgentia) саме з того приводу, що бажає вказати на повноту Божого пробачення, що не знає меж» (Spes non confundit, 23). Отже, відпуст є ювілейною благодаттю.
Тому також і з нагоди Чергового Ювілею 2025 року, по волі Верховного Понтифіка, цей «Трибунал Милосердя», до компетенції якого належить надання і порядок застосування відпусту, бажає пробудити і підситити в душах вірних побожне бажання отримати відпуст як дар благодаті, власний і особливий для кожного Святого Року, та встановлює нижчевикладені норми, щоб вірні могли скористатися з «усталень для отримання та ефективного застосування практики Ювілейного відпусту» (Spes non confundit, 23).
Впродовж Чергового Ювілею 2025 року залишається у силі кожне інше надання відпусту.
Усі щиро розкаяні в гріхах вірні, котрі усунули будь-яку прив’язаність до гріха (пор. Enchiridion Indulgentiarum, IV ed., norm. 20, § 1) і котрих оживляє дух любові, якщо впродовж Святого Року, будучи очищеними таїнством Покаяння і зміцненими Святим Причастям, помоляться в намірах, що їх має в серці Святіший Отець, зі скарбниці Церкви зможуть отримати повний відпуст, відпущення і прощення гріхів, який можна застосувати до душ в Чистилищі у формі допомоги (suffragium):
I. Під час паломництв
Віряни, паломники надії, зможуть отримати ювілейний відпуст, уділений Святішим Отцем, якщо відбудуть побожне паломництво:
до будь-якого ювілейного місця: там побожно візьмуть участь у Святій Месі (якщо тільки дозволяють літургійні норми, можна використати власну Месу Ювілею або вотивну Месу [Месу в різних потребах]: Про примирення [16], Благальна про любов [41], Про злагоду між народами [30, 31]); в обрядовій Месі уділення таїнств християнського втаємничення або Помазання хворих; в Літургії Слова; в Літургії Годин (Година читань, Утреня, Вечірня); у Хресній дорозі; в богородичному Розарії; в гімні Акафісту; в літургії Покаяння, яка завершується індивідуальними сповідями, як це усталено в Обрядах Покаяння (II форма).
у Рим: принаймні в один собор з чотирьох папських базилік більших: святого Петра у Ватикані, Пресвятого Спасителя на Латерані, Святої Марії Більшої, Святого Павла за Мурами;
у Святу Землю: принаймні в одну з трьох базилік: Святого Гробу в Єрусалимі, Різдва у Вифлеємі, Благовіщення в Назареті;
в інші церковні місця: до катедрального собору або інших храмів чи святих місць, визначених місцевим Ординарієм. Єпископи мають взяти до уваги потреби вірних, а також саму змогу зберегти непорушним значення паломництва з усією силою його символічної промовистості, що дає можливість висловити палке бажання і потребу навернення і примирення;
ПЕРЕЛІК ХРАМІВ У ДІЄЦЕЗІЯХ УКРАЇНИ, ДЕ МОЖНА ОТРИМАТИ ЮВІЛЕЙНИЙ ВІДПУСТ
II. Під час побожних відвідувань святих місць
Крім того, вірні зможуть отримати ювілейний відпуст, якщо в індивідуальному порядку або в групі, побожно відвідають якесь ювілейне місце і там впродовж певного часу затримаються на євхаристійній адорації та роздумах, завершуючи свій візит молитвою Отче наш, Символ віри у будь-якій затвердженій формі та закликом до Марії, Божої Матері, щоб у цьому Святому Році всі «всі змогли пережити досвід близькості найласкавішої з мам, яка ніколи не полишає своїх дітей» (Spes non confundit, 24).
З особливої нагоди ювілейного Року вони можуть відвідати, окрім вищезгаданих визначних місць для паломництва, також наступні святі місця, дотримуючи тих самих вимог:
у Римі: базиліку Святого Хреста Єрусалимського [la Basilica di Santa Croce in Gerusalemme], базиліку святого Лаврентія у Верано [la Basilica di San Lorenzo al Verano], базиліку святого Севастіана [la Basilica di San Sebastiano] (гаряче рекомендується побожне відвідування, яке зветься «до сімох церков», дуже близьке серцю святому Филипу Нері), санктуарій Божественної Любові [il Santuario del Divino Amore], церкву Святого Духа в Сассії [la Chiesa di Santo Spirito in Sassia], церкву святого Павла на Трьох Фонтанах [la Chiesa di San Paolo alle Tre Fontane], місця мучеництва Апостола, християнські Катакомби; церкви ювілейних шляхів, присвячених Європейському шляху (Iter Europeum) та храми, присвячених жінкам, покровителькам Європи і Вчителям Церкви (базиліка Святої Марії над Мінервою [Basilica di Santa Maria sopra Minerva]), святої Бригіди на Кампо дей Фьорі [Santa Brigida a Campo de’ Fiori], церкву Святої Марії Перемоги [Chiesa Santa Maria della Vittoria], церкву Трійці Гір [Chiesa di Trinità dei Monti], базиліку святої Цецилії в Трастевере [Basilica di Santa Cecilia a Trastevere], базиліку святого Августина на Марсовому полі [Basilica di Sant’Agostino in Campo Marzio]);
в інших місцях світу: дві папських базиліки менших в Ассізі – святого Франциска і Святої Марії Ангелів; папські базиліки Богородиці в Лорето і Богородиці в Помпеї, святого Антонія в Падуї; будь-яку базиліку меншу, катедральний собор, конкатедральний храм, богородичний санктуарій, а також будь-який визначений дієцезіяльним або єпархіяльним єпископом для користі вірних колегіяльний храм, а також до національних та інтернаціональних санктуаріїв, «святі місця гостинності і привілейовані простори для народження надії» (Spes non confundit, 24), вказані Конференціями єпископів.
Вірні, які з поважних причин не матимуть змоги взяти участь в урочистих літургіях, паломництвах і побожних відвідуваннях (це стосується передусім монахинь і монахів закритих монастирів, людей похилого віку, хворих, ув’язнених, а також тих, хто в лікарнях або інших місцях опіки здійснюють постійний догляд за хворими), отримають ювілейний відпуст за тих самих умов, якщо, з’єднавшись духом з вірними, що присутні фізично, особливо в тих моментах, коли слова Верховного Понтифіка чи дієцезіальних єпископів передаються засобами комунікації, промовлять у власному домі чи там, де їх тримає перешкода (напр., у каплиці монастиря, в лікарні, в домі опіки) Отче наш, Символ віри у затвердженій формі та інші молитви, що відповідають духові Святого Року, жертвуючи власні страждання чи тяготи свого життя;
III. У ділах милосердя і покаяння
Окрім цього, вірні зможуть отримати ювілейний відпуст, якщо з побожністю в серці візьмуть участь в народних місіях, в духовних реколекціях чи формаційних зустрічах на основі текстів II Ватиканського собору і Катехизму Католицької Церкви, які проходитимуть у храмі чи іншому відповідному місці, згідно з думкою Святішого Отця.
Незважаючи на норму, згідно з якою можна отримати тільки один відпуст на день (пор. Enchiridion Indulgentiarum, IV ed., norm. 18, § 1), вірні, які виконають акт любові на користь душ у Чистилищі, якщо вони за правилами приступлять другий раз того самого дня до Причастя, зможуть отримати два рази того самого дня повний відпуст, який можна застосувати виключно для померлих (мається на увазі впродовж однієї євхаристійної відправи; пор. кан. 917 та Папська комісія у справах автентичної інтерпретації Кодексу Канонічного Права, Responsa ad dubia, 1, 11 липня 1984 р.). Цим подвійним приношенням виконується похвальний акт надприродної любові через зв’язок, яким сполучені вірні, котрі ще йдуть у паломництві на землі, та вірні, котрі вже завершили свій шлях, силою того факту, що «ювілейний відпуст міццю молитви призначений особливим чином для тих, хто нас випередив, щоб вони отримали повне милосердя» (Spes non confundit, 22).
Але особливим чином саме в «Ювілейний рік ми будемо покликані стати видимими, читабельними знаками надії для всіх братів і сестер, які живуть у важких умовах (Spes non confundit, 10): тому відпуст є сполучений з ділами милосердя і покаяння, які свідчать про розпочате навернення.
Вірні, слідуючи за прикладом і наказом Христа, нехай відчують себе запрошеними до більш частого виконання діл любові і милосердя, в першу чергу у служінні тим братам і сестрам, яких гнітять різні злигодні.
Говорячи докладніше, нехай ще раз відкриють для себе «діла милосердя щодо тіла: дати їсти голодним, дати пити спраглим, зодягнути людей без одежі, прийняти до дому подорожніх, супроводжувати хворих, відвідувати ув’язнених, ховати мертвих» (Misericordiae vultus, 15). Крім того, нехай ще відкриють для себе «діла милосердя щодо душі: радити тим, хто сумнівається, повчати тих, хто чогось не знає і не вміє, напоумлювати грішників, потішати засмучених, прощати образи, терпеливо зносити набридливих людей, молитися за живих і мертвих» (Misericordiae vultus, 15).
Таким самим чином вірні зможуть отримати ювілейний відпуст, якщо підуть з візитом на якийсь час до братів, які знаходяться у труднощах (хворі, в’язні, самотні люди похилого віку, неповносправні тощо), наче звершуючи паломництво до присутнього в них Христа (пор. Мт 25, 34-36), та виконавши звичайні духовні, сакраментальні і молитовні вимоги. Безсумнівно, вірні зможуть повторювати такі візити впродовж Святого Року, отримуючи в кожному з них повний відпуст, навіть щоденно.
Повний ювілейний відпуст можна отримати також за посередництвом ініціатив, що конкретно і великодушно реалізують дух покаяння, який є душею Ювілею, наново відкриваючи для себе особливо покаянний характер п’ятниці: утримуючись, в дусі покаяння, принаймні на один день, від того, що скеровує увагу на марні речі (реальні, а також віртуальні відволікання, викликані, наприклад, засобами масової інформації та соціальними мережами) і від надмірного споживання (наприклад, шляхом посту чи тимчасового невживання певної їжі згідно із загальними правилами Церкви та вказівками єпископів), а також жертвуючи пропорційні суми грошей бідним; фінансуючи ініціативи релігійного чи соціального характеру, зокрема, які спрямовані на захист і охорону життя на всіх його етапах та поліпшення якості життя покинутих дітей, молоді, яка перебуває у скрутному становищі, людей похилого віку, що є в потребі чи самотніми, мігрантів з різних країн, «які покидають свою землю в пошуках кращого життя для себе і своїх сімей» (Spes non confundit, 13); присвячуючи відповідну частину свого вільного часу волонтерській діяльності, яка потрібна спільноті, або іншим подібним формам особистого заангажування.
