Рух Назаретських Родин у Чернівцях: до святості через маленькі справи

Уже не перший рік парафіяльна спільнота Руху Назаретських Родин парафії Воздвиження Всечесного Хреста в Чернівцях, що на Буковині, виготовляє адвентові вінки, кошти від продажу яких передає на благодійність.

Збираючись щотижня перед Адвентом, назаретяни старанно працюють, поєднуючи приємне з корисним. А в першу неділю Адвенту виготовлені ними передріздвяні прикраси можна придбати в парафіяльному магазинчику. Цьогоріч виручені від продажу 15960 грн. долучили до збору на автомобіль для ЗСУ – для підрозділу, в якому служить на Покровському напрямку один із парафіян.

Ця благодійна ініціатива зародилася ще 2008 р., її розпочинала молодь. Але пізніше тодішній настоятель о. Марек Дроздик запропонував виготовляти адвентові вінки парафіяльній спільноті Руху Назаретських родин (РНР). Це не єдина доброчинна акція Руху: назаретяни також випікають різдвяні пряники, а на Вербну Неділю виготовляють верби та «пальми». Кошти так само призначають на благодійність.

У попередні роки гроші переважно йшли на допомогу парафіянам у потребі: важкохворим дітям і дорослим, на операції, постраждалим від пожежі тощо.

Так 2013 р.  в сім’ї, що належить до Руху, сталася радість і водночас горе: при народженні другої дитини її мати, Жанна, впала в кому, в якій перебувала майже пів року. Місцеві лікарі не давали шансів на одужання і хотіли відключити жінку від апаратів живлення. Проте сім’я, спільнота і багато небайдужих людей не припиняли молитися й активно допомагати. Священник із Польщі о. Генрік Блащик звернувся до польських лікарів, і професор Ян Тайлер розробив для Жанни спеціальні вправи. Через події в Україні 2013-2014 рр. він не зміг особисто приїхати в Чернівці. Тому назаретяни день і ніч чергували біля Жанни, постійно роблячи вправи і масаж, які проф. Тайлер записав на відео. За півроку молитовної, медичної та фінансової підтримки Жанна, на подив і захоплення місцевих лікарів, врешті-решт, опритомніла. До неї повернулася пам’ять, відновилася, хоч і частково мова. Це було таке довогоочікуване Боже чудо! Сьогодні Жанна хоч і пересувається переважно у візку, але вже потрохи ходить. Як і раніше, її разом із чоловіком і донькою завжди можна побачити у храмі. Вона продовжує постійно працювати над собою і сподівається повністю стати на ноги. Про свій досвід і те, що зробив для неї Бог, Жанна мріє написати книжку. А її донечка, Ангеліна, нещодавно прийняла Перше Причастя.

Однак, війна внесла свої корективи і змінила пріоритети також і в діяльності Руху. Від 2014 року, не припиняючи допомагати потребуючим, назаретяни переважно перераховують благодійні кошти на потреби ЗСУ: на медикаменти, автомобілі, обладнання тощо. Так минулого року кошти від продажу адвентових вінків спільнота РНР передала чернівецькому військовому капелану й волонтеру, о. Василю Гасинцю, на потреби українського війська. Цьогоріч – на автомобіль для вивезення поранених бійців у підрозділ, де служить один із прихожан. Гроші від продажу різдвяних пряників назаретяни планують передати ще одному військовому на спеціальне обладнання.

Виготовлення адвентових вінків – це не лише доброчинність, каже лідерка спільноти Руху Назаретських родин, п. Ілона Вонсович.

«По-перше – ми робимо добру справу, допомагаючи людям у їхніх потребах. По-друге – спільна праця дуже об’єднує. І не лише назаретську спільноту – допомагати приходять і діти, й молодь, й інші парафіяни. Це не тільки благодійність, а й можливість більше побути разом. Це таке єднання родин. Завжди починаємо і завершуємо роботу молитвою. Запах ялинок і приготування до народження Спасителя створюють радісну, передсвяткову родинну атмосферу добра, приязні, любові. Адже харизма нашої спільноти – святість у буденності: в маленьких справах, у ситуаціях, які Бог нам дає щодня, пам’ятати і свідчити, що ми – Божі діти. Сім’я – чоловік, жінка, діти – це основа й парафії, і Церкви загалом», – зазначає п. Ілона.

Спільнота РНР діє в Чернівцях з 1997 р. На жаль, від початку російсько-української війни назаретська спільнота кількісно зменшилася. Сім’ї, дбаючи про благо своїх дітей, почали виїжджати з України ще 2014 р., а особливо – після повномасштабного вторгнення. Чоловіки пішли захищати Батьківщину і свої родини. Раніше на парафії були різні назаретські групи: для сімей, молоді, для старших осіб, апостольство родин. Сьогодні залишилася тільки загальна група. Але навіть у меншому складі спільнота Руху Назаретських Родин продовжує свою діяльність, щотижня проводить формаційні зустрічі, реколекції; в усіх справах парафії спільнота РНР допомагає настоятелю.

Довідка: Рух Назаретських Родин (РНР) є міжнародним християнським рухом апостольства сім`ї. Його мета – освячення учасників через поглиблення їхнього життя духом Євангелія, шляхом єднання з Христом у повсякденному житті.

Ініціатором РНР був отець-проф. Тадеуш Дайчер (1931-2009), який в 1985 році, разом з о. др-ом Андрієм Бучелем (1951-1994) та групою мирян, створив у Варшаві першу євангелізаційну спільноту, яка дала початок Рухові. Протягом двох років Рух Назаретських родин поширився на території Польщі, а тепер діє також у десятках країн на всіх континентах, зокрема в Україні.

Попри свій міжнародний характер, Рух функціонує на основі дієцезіальної структури, наголошуючи на зв’язку з місцевою Церквою. В дієцезіях ним управляють священики-модератори, призначені дієцезіальними єпископами.

Учасники руху проводять молитовно-формаційні зустрічі в парафіяльних спільнотах, які об’єднують людей за віком чи станом життя (подружні пари, молодь, діти, жінки, які самотньо виховують дітей), або за професією (медичні працівники, юристи, освітяни, тощо). Діянням спільнот керують світські аніматори, які в духовних питаннях тісно співпрацюють зі священиками.

Духовність Руху Назаретських Родин черпає своє натхнення з Євангелія реалізованого, за прикладом Христа, в радикальний спосіб – у житті, стосунках, виборах.

Світські аніматори, виконують консультаційну роль та допомагають модератору реалізувати організаційні та апостольські завдання; інтегрують спільноту, даючи свідчення своїм життям про любов до Бога і ближнього, виконуючи свої завдання в дусі служіння й жертовності. Вони займаються організацією локальної спільноти, а також апостольською діяльністю і, свідомі того, що діяльність, яка приносить плоди навернення, залежить від їхнього духовного розвитку. Свою формацію аніматори можуть поглиблювати, зокрема, завдяки спеціалізованому навчанню в галузі сімейного та внутрішнього життя.

Олена Довгальова

Світлини з парафіяльної сторінки

Схожі новини:

Поширити новину: