Пастирське послання архієпископа Мечислава Мокшицького на цьогорічий Адвент оприлюднпила Львівська архідієцезія.
Возлюблені у Христі вірні Львівської Архідієцезії
разом із Душпастирями та Богопосвяченими Особами!
Згідно із космічним порядком, встановленим Творцем, щорічне обертання Землі навколо Сонця змінює пори року, а зміна осені на зиму становить промовисте природний ґрунт для початку чергового літургійного року в житті Церкви.
Його першим періодом є Адвент – час, коли ми одночасно готуємося до святкування Різдва Божого Сина і виражаємо нашу тугу за Його повторним пришестям на кінці віків. Отже, Адвент – це час, коли послідовники Ісуса заново усвідомлюють, що християнське життя – це постійне очікування сповнення надії на зустріч з Месією, який одного дня тріумфально повернеться на землю.
1. Недільне біблійне послання
У спасенному діалозі Бога з людством, описаному в біблійному об`явленні, сьогодні ми почули передвіщені катаклізми і тривогу: «Будуть знамення на сонці, і місяці, і зорях, а на землі тривога народів у сум’ятті морського реву та розбурханих хвиль, коли люди ціпенітимуть від страху та очікування того, що надходить на цілий світ» (Лк 21:25-26). Ісус, коли проповідує Добру Новину, то не насолоджується проповіддю про нещастя і не «радіє із загибелі живих» (Муд. 1:13). Спаситель нагадує нам про тлінність і швидкоплинність цього світу та говорить про драматичні знамення, які, хоч і не вказано коли, але неминуче здійсняться. Водночас Ісус навчає, що обставини Його другого пришестя стануть для людей або причиною «страху в очікуванні того, що надходить на цілий світ» (Лк 21:26), або приводом для радості, «бо наближається ваше викуплення» (Лк 21:28). Об`явлене Ісусом майбутнє світу спонукає нас зайняти тверду і чітку позицію: або ми є послідовними учнями Його Євангелія, або відкрито відмовляємося від Його спасенної пропозиції жити на віки вічні – і це може викликати глибокий смуток. Іншого вибору не існує.
Сьогоднішнє послання Літургії Слова все ж таки зміцнює віру послідовників Ісуса і вливає в їхні серця надію, що, незважаючи на передвіщену драму кінця світу, вони отримають обіцяне викуплення.
2. В очікуванні на ювілей християнства
Цьогорічний Адвент ще більше збагачений очікуванням звичайного Ювілею 2025 року, події, яка відзначається Католицькою Церквою кожні 25 років. Перший звичайний Ювілейний рік був встановлений Папою Боніфацієм VIII у 1300 році від Різдва Христового. Постать Ісуса не була ніким вигадана; Син Божий «коли прийшла повнота часу» (Гал 4:4), «воплотився від Діви Марії» (Символ віри) і народився у Вифлеємі Юдейському (див. Мт 2:1). Той факт, що Слово Боже стало тілом (див. Йн 1:14), спричинив докорінну зміну в історії людства. Відтепер життя кожної людини покликане з Христом звершити подорож від часу до вічності, де в Царстві Небесному «все створіння [буде] звільнене від гріха і смерті» (див. Четверту Євхаристійну молитву).
Згідно з рішенням Святішого Отця Франциска головним посланням проголошеного Святого Року буде чеснота надії, що видно із назви ювілейної папської булли: Spes non confundit – Надія не розчаровує (Рим. 5:5). Таким чином, християнська надія супроводжуватиме нас протягом усього Ювілею, почавши від Різдва Христового цього року і до його завершення в урочистість Богоявлення 2026 року. Святий Рік – це завжди привілейований час благодаті, адже він має характер піднесеного свята, тому його переживання включає в себе прощення провин за гріхи і можливість відновлення стосунків з Богом та з людьми.
Відносно задуму Папи Франциска, очікуваний Ювілей має бути «нагодою для того, щоб в усіх відродилася надія», надія, яка «не вводить в оману і не розчаровує, бо ґрунтується на впевненості в тому, що ніхто, ніщо і ніколи не зможе відлучити нас від любові Христа» (див. Рим 8:35-39). Суть цієї чесноти полягає у впевненості в отриманні Божої благодаті в кожну мить життя: «Через чесноту надії з твердою вірою ми прагнемо й очікуємо від Бога вічного життя і благодаті, щоб його заслужити» (ККЦ 1843). Надія надає нашій вірі спрямованості в майбутнє і активізує наш християнський дух, до прагнення того, що Бог проголосив на майбутнє: впевненості у спасінні за вірну відданість Христові.
3.Ювілейні місцеві заходи
Оголошений Ювілей, подібно до останнього Великого Ювілею 2000 року, святкуватиметься одночасно в Римі та в спеціально визначених місцях.
У неділю, 29 грудня цього року, в Катедральній Базиліці у Львові буде звершуватися урочиста Свята Меса, яка відкриє Ювілейний рік у нашій Архідієцезії. Згідно з ювілейним ритуалом під час Літургії до Митрополичої Базиліки урочисто внесуть Євангеліє та Хрест – видимі атрибути ювілею. Вірні, які відвідають Львівську Катедральну Базиліку протягом Святого року, зможуть отримати повний відпуст за звичайних умов.
Крім того, на території нашої Архідієцезії в кожному деканаті будуть встановлені Ювілейні храми, які також можуть стати місцем паломництва вірних, для отримання там благодаті Ювілейної індульгенції. Під час Ювілею будуть реалізовуватися й інші принагідні душпастирські ініціативи: нехай вони несуть надію, яка є даром призначеним для кожного і нікого не залишає осторонь.
З радістю повідомляю, що перспектива очікуваного Ювілею вже встигла захопити представників молоді Львівської Архідієцезії, які охоче записалися до лав духовної Армії Апостолів Надії. Її мета – поспішати на допомогу тим, хто втратив надію. Нехай відданість молодого покоління Архідієцезії заохочує всіх віруючих свідчити про «Бога надії» (Рим 15:13), особливо в умовах обтяжливого для всіх нас триваючої війни.
Закінчення
Зі стародавніх часів християнську надію часто зображали у вигляді якоря. Однак, здається, що більш відповідним символом надії було б вітрило. Якір утримує судно у морі на одному місці, в той час як вітрило штовхає його вперед і змушує рухатися до суші. Те, що додає нам наснаги і відваги, те, що нас, так би мовити, підштовхує вперед – це надія. Якби в нас не було надії, все зайшло б у глухий кут, і тоді ми втратили б сенс нашого земного існування.
Тож нехай наближення Ювілею буде радісним покладанням надії на Спасителя світу. Запевняю, що я і надалі огортатиму своєю молитвою та пастирським благословенням усіх Вас, «паломників надії», у цьому земному житті, прямуючи до Небесного щастя.
Львів, 1 грудня 2024 року
№ 650/24
+ Мечислав Мокшицький
Львівський Римсько-Католицький Митрополит
