В центрі Угоди між Святим Престолом та Чеською Республікою щодо деяких юридичних питань – гарантування релігійної свободи вірних, а отже, і свободи Церкви у виконанні її місії.
Про це пише Vatican News.
У четвер, 24 жовтня 2024 року, в Празі відбулося підписання Угоди між Святим Престолом та Чеською Республікою щодо деяких юридичних питань. З боку Святого Престолу документ підписав Державний Секретар Святого Престолу кардинал Пʼєтро Паролін, а від Чеської Республіки – Прем’єр-міністр Петр Фіала.
Як зазначається в комюніке Святого Престолу, ця угода, «спрямована на подальше зміцнення дружніх відносин між Святим Престолом і Чеською Республікою», сприяє плідній співпраці між Церквою і державою в утверджені загального блага і духовних, людських та культурних цінностей чеського народу». В повідомлення також підкреслюється, що відповідно до Декларації Dignitatis Humanae Другого Ватиканського Собору, угода покликана ще більше гарантувати релігійну свободу вірних, а отже, і свободу Церкви у виконанні її місії. «Таким чином, – читаємо в комюніке, – цей новий двосторонній договір підтверджує право на свободу думки, совісті та релігії не тільки католицьких віруючих, але й усіх осіб, відповідно до міжнародних документів у сфері прав людини. Крім того, він підтверджує, що свобода віросповідання може регулюватися тільки законом (а не підзаконними актами) і тільки тією мірою, якою це необхідно для захисту громадського порядку, здоров’я і прав інших осіб».
В комюніке пояснюється також, що, згідно з угодою, «держава визнає право Католицької Церкви діяти за власними правилами, управляти собою і вільно призначати своїх служителів культу». Згадується також, що держава гарантує право на cсупротив у сумлінні (відмова виконувати певний наказ чи правило, або виконувати певний вид роботи з моральних чи релігійних міркувань) як у контексті військової служби, так і в сфері охорони здоров’я. Нова угода захищає також непорушність таємниці сповіді, без жодних умов чи обмежень, чи інших форм професійної таємниці, подібних до сповіді, що стосуються душпастирських обов’язків. Вона також визнає право Церкви засновувати освітні та благодійні заклади, а також надавати духовну допомогу та душпастирську опіку особам, які перебувають у закладах соціального захисту, охорони здоров’я та пенітенціарних установах. Ця угода сприятиме душпастирській опіці військовослужбовців та поліцейських.
