У часі Всеукраїнського паломництва педагогів до санктуарія Матері Божої Святого Скапулярію (Базиліка Менша) в Бердичеві ми поспілкувалися з єпископом-помічником Харківсько-Запорізької дієцезії Яном Собіло про педагогів в його житті, а також якими мають бути риси та місія педагога під час війни.
Які Ви маєте спогади зі своїх вчителів в школі і які вам найбільше запам’яталися?
Дуже часто згадую школу, і першу (8 класів) і далі ліцей, згадую вчителів. І так бачу, що Бог через кожного з них мене формував. І ті, які були дуже вимогливими вчителями, які дійсно були тими, які навіть в якісь моменти здавалось діяли досить жорстоко, але я розумію, що через них Бог Отець мене формував. Також бачив, що вони передусім звертали увагу, що є важливим для мене, особи, для людини, яка буде у світі десь далі навчатися чи жити, щоб я був відповідальним за себе та за інших, тобто етичну і моральну сторону. Кожен з них, чи вчитель математики, чи фізики, чи історії, всі вони звертали увагу на моральну сторону учнів, мою і моїх друзів зі шкільних років. Тобто з дуже великою вдячністю згадую кожного з них. Запам’ятав особливо такий момент, коли бачив вчителів, які моляться. У школі у них не було можливості напряму говорити про віру, про Бога, бо це були такі часи, що це було заборонено. Але я їх бачив, що вони сповідаються, приймають Святе Причастя. І це таке мовчазне свідчення було для мене дуже важливим. Тобто я бачив, що вони інтелектуально формують, але водночас відчував, що своєю молитвою та Причастям вони також моляться за мене. Праця вчителів принесла блаженні плоди в моєму житті.
Які на вашу думку риси (критерії) доброго педагога?
Добрий педагог, який вимагає. Вимагає не тільки в інтелектуальному плані, бо діти мають різні можливості, але який вимагає в тому, що допоможе дітям пізнати Бога та стати доброю людиною. Викорінити з серця те, що є не добре і могло би бути потім проблемою в житті. Добрий педагог звертає увагу не тільки на свій предмет, щоб учень не тільки заглиблювався в знання цього предмету, який він викладає, але і бачить наперед, що з цією людиною буде завтра, післязавтра, через десять-сорок років. Який бажає для цієї дитини, для молодої особи того, щоб вона дійсно була шляхетною людиною та подобалася і Богові і людям.
Яке головне завдання (місія) вчителя в школі в часі війни?
Тепер війна. Є заняття онлайн та офлайн. Але головне, щоб вчитель міг потрапити до серця учня і передати йому мир та любов до Батьківщини, але передусім любов до Бога. Тому що, війна нам показує, що все проходить, і неба, і землі не буде, і кордонів не буде, але залишиться оце найважливіше – Бог і моє майбутнє. З Богом чи без Бога. Вчитель в школі має так гарно це розкрити дітям та молоді, щоб вони побачили, що в житті найважливіше є дійти до Неба, тобто особливо в час війни. Щоб така дитина могла прийти додому і своїм батькам, і батькові – воїну, який захищає нашу Україну, могла відкрити оцю правду, що ми тут є, щоб Бога пізнати, навчитися Його любити і шанувати. Якщо ми встигнемо дійти до цього пізнання Бога, то ми місію на землі виконаємо.
Максим Железницький
