Закінчилось засідання Молодіжної комісії при Раді Єпископських Конференцій Європи в Сантьяго-де-Компостела, яке присвячене темі «Від Синоду до Ювілею: молодь у дорозі з Церквою». Робоча сесія пройшла у форматі круглого столу, де виступили кілька спікерів, обговорюючи синодальний процес та Ювілей 2025 року.
Першим виступив кардинал Маріо Ґрек, генеральний секретар Секретаріату Синоду. Він звернув увагу на важливість створення синодальної Церкви, яка буде ближчою до людини і менш бюрократичної.
Кардинал зазначив, що Синоди останніх років все більше звертають увагу на молодь. За його словами, розуміння цифрової культури, в якій живе молодь, є особливо важливим. Цифрова культура – це не окрема сфера, а «ключовий вимір свідчення Церкви в сучасній культурі», як наголосив кардинал, посилаючись на підсумковий документ Синоду.
Далі виступив голова секції покликання архієпископ Хосе Мануель Ґарсіа Кордейро.
Він підкреслив, що для того, аби йти поруч з молодими людьми на їхньому шляху, важливо слухати та розуміти їхні думки, цінності та ставлення до різних проблем. Ці проблеми включають шлюб, целібат, насильство, гендерну ідеологію та війну.
Пізніше взяв слово о. Франческо Скалькотто, відповідальний за організацію Ювілею 2025 року в Дикастерії Євангелізації.
Паломництво, тобто Ювілей, який нас чекає наступного року, як зазначив отець – це «фізіотерапія для душі», яка поєднує ритуал і сенс. Він також закликав замислитися над якістю часу, який людина проводить у житті, та роллю Христа як гарантії надії. «Надія не обманює», – наголосив він, звернувши увагу на важливість паломництва, як способу подолання труднощів.
Учасники конференції відчули смак паломництва через можливість пішої ходи з гори Монте-де-Гоза. Це було символічне завершення глибоких роздумів та дискусій з молоддю і про молодь в Іспанії.
Наступні завдання, які життя Церкви ставить перед молоддю та відповідальними за її формування, це продовження завдань Синоду та Ювілей у 2025 році. В обох заходах мова йде не стільки про те, щоб зібрати наплічник, піти й бути фізично присутнім, скільки, перш за все, про те, щоб проявити молодій людині свою розумову діяльність. Наше завдання, як душпастирів молоді, батьків і всієї Церкви, полягає в тому, щоб молоді люди зрозуміли, що їхній голос у церковній спільноті має значення та його чують. І сама Церква, стоячи в правді, також про себе, буде відкрита до діалогу з молодим поколінням.
