12 квітня у реколекційному домі монастиря сестер св. Йосифа де Сент-Марк у селі Павшино, що неподалік Мукачева, розпочався католицький тренінг pro-life «Щоб мали життя». Триденний семінар підготовила Мукачівська римсько-католицька дієцезія спільно з Комісією у справах душпастирства родин при Конференції єпископів РКЦ. Захід, який зібрав понад півсотні активістів з цілої України, розпочався з тесту на знання про пренатальний розвиток дитини та привітання місцевого ординарія єпископа Миколи Лучка ОР.
Пише ресурс «Родина».
Владика у своєму слові зазначив, що Отець наш Небесний наповнює нас життям, і ми вирішуємо чи будемо наповнені життям. Голова Комісії у справах душпастирства родин єпископ Радослав Змітрович ОМІ передусім подякував організаторам за працю і зазначив, що дивлячись на зусилля та гоніння, які часто зазнають діячі pro-life у світі, вони для нього вже є прикладом святості.
Хоча 95 % вчених біологів вважають, що людське життя розпочинається від моменту зачаття, чимало допускає можливість аборту. А виступаючи проти життя, ми виступаємо проти Бога, ближнього і самого себе – завершив владика.
Секретар єпископа Мукачівської дієцезії у пасторальних справах Марта Палойтаї-Попович провела вступну презентацію щодо цілей руху за життя та мети тренінгу. Зокрема, розвінчала чимало міфів та стереотипів щодо абортів: що зазвичай це не є вільним вибором жінки, а часто здійснюється під тиском оточення та сім’ї, що не вирішує проблеми і не допомагає зберегти відносини, а навпаки – викликає нові страждання.
Як наслідок постабортивного синдрому у жінок виникають депресивні та суїцидальні настрої, а у підлітків ризик самогубства після аборту спостерігається у 6 разів вище, ніж в їхнього оточення. Також неправда, що малюки в лоні своїх матерів не відчувають біль, коли їх вбивають, адже вже на 5-6 тижні формується головний мозок. Позбавляються ж немовляти, зазвичай, на 11-12 тижні, а жінка стає матір’ю вбитої дитини. Як зазначила пані Марта, ці рани потім вони носять все життя і лише завдяки спеціальним реколекціям, які вже багато років проводять на Закарпатті, ці жінки досвідчують прощення та зцілення від Бога. Нині лоно матері є найбільш небезпечним місцем для людини, де щороку вмирає більше людей, ніж за всі роки ІІ Світової війни. Аборт є найбрутальнішою формою дискримінації за віком та місцем знаходження та боротьбою проти життя, що у поєднанні з падінням моралі, руйнуванням сім’ї, поширенням сексуальної розбещеності може призвести до занепаду цивілізації. Як втім це і відбувалося багато разів у минулому, зазначила доповідачка.
Після конференції відбулася Свята Меса, яку очолив єпископ Микола Лучок у співслужінні з єпископом Радославом та священниками, які прибули на семінар. Проповідь владики та інші відео можна можна оглянути на каналі Veritas.
У другій половині дня відбулася лекція про фізичні та психічні наслідки аборту, які провели лікар-гінеколог зі Львова Зореслава Городнечук та Марта Палойтаї-Попович. Учасники також могли послухати у вигляді радіофільму свідчення жінок, які перенесли цю трагедію. Запис є доступний на сайті «Сім’я і життя».
Далі відбулася презентація «Стіни плачу», де можна ввести імена втрачених дітей, а о. Мирон Петенко з Ужгорода розповів про кроки та інструменти, що допомагають зцілитися жінкам після вчинення аборту чи втрати дитини. Запис двох конференцій священника можна переглянути на каналі Veritas.
Практичний семінар «Щоб мали життя» буде тривати до неділі і завершиться Святою Месою.
Текст і фото: Бучковський Олександр
