Карітас Словаччини у другу річницю російського вторгнення в Україну провів важливу акцію солідарності «Серце для миру». Захід відбувся в центрі Братислави, куди були запрошені усі небайдужі.
Центром акції стали 730 запалених свічок, які утворили велике серце, що символізує кількість днів від початку війни. Цей символічний жест висловив постійну солідарність із жертвами війни в Україні та їхніми родинами, а також із жертвами воєнних конфліктів у всьому світі.
«Важливо, щоб ми разом пам’ятали жертв війни та висловлювали солідарність із постраждалими внаслідок конфліктів», – зазначив у своєму виступі генеральний секретар Карітасу Словаччини Мирослав Дзуреч. «Такі події нагадують нам, що мир і права людини є цінностями, за які варто боротися».
Перед присутніми також виступив мер Братислави Матуш Валл та посол України в Словаччині Мирослав Кастран, який висловив вдячність за підтримку словацької громадськості, яку його народ ніколи не забуде.
Цим заходом благодійна організація приєдналася до сусідньої Австрії, де подібний захід організувала партнерська організація Карітас Відень.
Попереднього дня, 22 лютого 2024 р., у Братиславській катедрі св. Мартина Турського під час Святої Меси єпископ Йозеф Галко молився, щоб Господь провадив і обдарував усіма необхідними благодаттями та благословенням тих, хто допомагає біженцям з України, і теж за тих, хто лікуючи торкаються, торкалися і торкатимуться ран українців.
«Дякую за ваше свідчення про те, що слово Ісуса стає ділом через ваші руки, креативність, відкритість і, що є незамінним, через ваш досвід. Немає більшого свідчення, ніж діяти, торкаючись ран і болю», – наголосив єпископ Галко.
За його словами, жодна фотографія, жодна стрічка, жодна камера не передають того досвіду перебування на кордоні, через який невинні люди тікають від війни і плачуть, бо залишили все і не знають, що їх чекає. Можна сприймати цю сцену як глибоко шокуючий досвід, але як зазначив єпископ, у цій ситуації недостатньо лише стояти на місці. «Через кожну складну кризову життєву ситуацію Ісус знову ставить нам таке запитання: за кого ви мене вважаєте? Де ти Мене зустрічаєш? На якому місці Я у вашому рейтингу стосунків? Чи даси Мені їсти, пити? Ти одягнув Мене? Ви відвідували Мене? Чи обійняв ти Мене, коли Я був біженцем зі своєї країни?.. – ставив питання єпископ та заохотив наслідувати Христа. – Ісус не запитає нас наприкінці нашого життя, скільки ми маємо затверджених проектів. Не спитає скільки у нас було хороших, але нереалізованих ідей. Ісус є людиною практики, людиною дії».
За матеріалами TK KBS
