На Тернопільщині у Підгайцях стартували підготовчі роботи до реставрації костелу Пресвятої Трійці.
Про це пише Файне місто з посиланням на міського голову Ігоря Мерену.
Як йдеться у повідомленні, римсько-католицький костел впродовж багатьох століть пережив багато буремних подій і зазнав не одного руйнівного впливу.
«Колись величний та монументальний храм сьогодні руїною сумно височіє при в’їзді у наше місто.
Так, зараз споруда перебуває у напівзруйнованому стані, однак ми докладаємо багато зусиль, щоб її врятувати. Тому радий повідомити, що днями тут розпочалися перші підготовчі роботи», – зазначив Ігор Мерена.
Зараз проєктна документація по реставрації костелу перебуває на стадії завершення. У межах розробки вже розпочали роботи з розчищення костелу. Наступним етапом буде перекриття основної частини даху.
Довідка
Костел Пресвятої Трійці оточений кам’яним муром із дзвіницею (1774) і двома кам’яними фігурами святих неподалік. Перша будівля костелу, що не збереглася, фінансувалась подільським воєводою і перемиським старостою Михайлом Бучацьким (1370/1384 – 1438 або 1450). Розташовувалась вона на теренах Старого Міста. Чи був цей костел мурованим, не відомо. Але в 1463 році акт заснування костелу поновив Якуб Бучацький.
З 1600 року костел перебував у руках протестантів. Був він зруйнований у 1620-1621 роках під час турецько-татарської навали. Нова власниця міста Софія із Заміхова видала у 1634 році новий фундаційний акт. У 1635 році вона заповіла гроші на зведення вежі і склепінь та завершення будівництва.
У 1766 році через незадовільний стан костелу вежу понизили більш ніж на 10 метрів і накрили дошками. З 1774 року почали зводити нову муровану дзвіницю, для якої закупили нові дзвони (1778), а на костелі і на вежі влаштували нові дахи (1779-1781).
Наступні відомості про костел стосуються ремонтів дахів у 1867-1869 роках. Тоді ж коштом Юзефа Гурського був виставлений новий великий вівтар. В липні 1892 року від блискавки згорів дах костелу і вежі. У 1894-1895 роках тернопільський будівничий Юзеф Пйонтковський провів відновлювальні роботи за проєктом краківського архітектора Тадея Стриєнського.
Усередині будови був чудовий орган. На всю околицю лунали удари годинника на костельній вежі, яку встановила 1896 р. католицька громада на честь 100-річчя повстання під керівництвом генерала Тадеуша Костюшка. Окремі кам’яні скульптурні оздоби-ангели зберігаються в експозиції Олеського замку.
У 1912 році костел вкрили новим стінописом, а в 1927-му за проєктом львівського архітектора Броніслава Віктора звели сигнатурку на місці старої, котра впала в 1924 році. Не обійшла стороною костел і ІІ Світова війна. В 1943 р. німці викрали костельні дзвони. Восени 1945 року костел покинув останній підгаєцький декан Станіслав Попкевич. Тоді було вивезено до Польщі частину костельного вистрою.
В 1950 році залишену дерев’яну скульптуру повантажили на грузовик і, за спогадами старожилів, вивезли до Львова. Частину інветаря розікрали. Довший час Чудотворний образ Матері Божої Підгаєцької зберігався у захристії Успенської церкви. Опустошений костел систематично нищився людьми і часом: був знищений орган, святиня служила як склад.
В 1970-х роках планувалося підірвати костел. Цьому ганебному вчинку запобігло місцеве товариство охорони пам’яток. На початку 1980 років була зруйнована вежа. Тоді ж, внаслідок пожежі, обвалилися склепіння, дах вежі.
25 липня 2006 року Тернопільська обласна державна адміністрація передала костел віруючим. До цього моменту спорудження знаходилося в поганому стані – костел практично повністю позбувся даху, склепінь, вікон, дверей. У храмі почалися незначні ремонтно-відновлювальні роботи, але через нестачу коштів вони просувалися дуже повільно.
24 вересня 2006 року єпископ Мар’ян Бучек звершив тут першу після Другої світової війни Месу. У костелі відновили богослужіння. Його частина, яка ще недавно знаходилася в аварійному стані, відреставрована католицькою громадою, і там проводяться Меси. Інша частина храму чекає своєї черги на реставрацію.
Фото: Ігор Мерена
