З нагоди Тижня молитов за єдність християн у Харкові відбулися міжконфесійні зустрічі. Від Римсько-Католицької Церкви у них брав участь ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії єпископ Павло Гончарук.
14 січня молебень пройшов в Соборі Святого Миколая Чудотворця УГКЦ, 15 січня – в кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії РКЦ, а 16 січня його приймала громада Святого Вознесіння Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України (НЄЛЦУ).
До спільної молитви у ці дні приєдналися очільник Харківського екзархату УГКЦ єпископ Василь Тучапець, єпископ НЄЛЦУ Павло Шварц та інші представники духовенства.
Єпископ Павло Гончарук, приймаючи представників інших конфесій у кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії, звернувся до присутніх у проповіді. Насамперед, він звернув увагу на фрагмент Євангелія від Йоана, коли Ісус молився, щоб всі були одно (17 розділ), а також на описаний у Діяннях апостолів приклад перших християн, з єдності яких всі дивувалися. Але переходячи на сучасний аспект єдності між нами, єпископ сказав:
«Єдність не означає однаковість. Не йде мова про однаковість – мова йде про єдність. І ми сьогодні відповідаємо на цей заклик Ісуса Христа – молимося також про єдність. Так, просимо Бога про дар єдності, але насправді це є плід праці. Кожного з нас Бог сотворив і покликав до єдності з Собою. Це – покликання, це – можливість, це є те, чого прагне Бог! Але ця єдність з Ним – це також наслідок мого вибору, мого рішення і моїх конкретних дій. Також єдність в Церкві, єдність між християнами – це не є просто щось, що падає зверху… Ні! Це є результат рішення, результат праці, результат зусиль. Початок цих зусиль – це те, що прагнення Ісуса Христа стає також моїм, тобто я прагну того, чого прагне Ісус Христос».
Харківсько-Запорізький ординарій наголосив на тому, що Ісус прагне, щоби всі люди були щасливі, щоб всі люди пізнали Бога. «І я також, досвідчуючи Божої любові, маю запрагнути. Тому що, якщо не прагну, то значить я не досвідчив ще Його любові. Якщо я прагну, щоби інші пізнали Бога, то буду все робити для того, щоб їм в цьому допомогти і не перешкодити, і не зашкодити».
Пізнавши це прагнення, будемо розуміти якою великою раною є роз’єднання, яким великим болем для Ісуса Христа є християни, які ворогують між собою. «Це – згіршення для світу. Це є просто насмішка з Ісуса Христа, котрий висить на хресті», – з сумом зауважив єпископ. Водночас він заохотив до усвідомлення того, з чого походить плідний пошук єдності. «Буду шукати засобів, можливостей, щоби збиратися, щоби бути разом, щоби будувати цю єдність. Це потребує величезних зусиль. Передусім, переступити через себе, через свої гординю, байдужість, своє лінивство, через якусь образу… Дуже-дуже багато різних таких різних перешкод, через які потрібно переступити мені в собі. Але коли я розумію, що це принесе великий добрий плід, то я буду це робити».
Єпископ також зацитував присутнім слова св. Ігнатія Антіохійського, котрий написав: «Тривайте у вірі та любові Христа. Докладайте зусиль, щоб частіше збиратися разом для вдячності та прославлення. Бо коли ви збираєтеся разом, сила сатани слабшає і завдяки вашій єдиній вірі зло, яке він спричиняє, розсіюється».
«Те, що ми збираємося, – це ослаблює сатану, – підкреслив єпископ. – Я вдячний Богу, що ми сьогодні можемо тут разом збиратися у цьому храмі, щоби вставати перед Господом і благати, щоби наповнитися Його прагненням, щоби моє серце прагнуло того, чого прагне Бог і шукало того, чого шукає Бог. … Збудувати єдність дуже просто – шукай Господа, навчися шукати те, що Йому подобається і роби те, що Він тобі каже.
Якщо я, охрещений, чиню зло, то я спричиняю страждання для цілої Церкви, а якщо роблю добро то я також спричиняюся до освячення Церкви. Коли ми дивимося сьогодні на Церкву, можемо дуже багато чого виказувати, мати претензії, але тут варто задати питання: А я? Яку посудину я наповнюю? … Тому що кожний гріх змінює серце людини, змінює її розум, змінює мислення, змінює ментальність, змінює форму поведінки. Гріх міняє сутність людини.
Нехай це наше усвідомлення спонукає нас до того, щоб ми разом з цілою Церквою заносили цю молитву про єдність з Ісусом Христом, щоби щораз більше йти в Його напрямку, більше Його шукати, щоб Він перемінював наше серце і щоб Він творив цю спільноту сердець, які сповнені любові і добра. Таким чином, перебуваючи в єдності з Ним і в єдності між собою, щоб ми давали добре свідчення для тих, хто шукає Господа, а знаходячи Його, щоб вони могли також ставати щасливими, святими Божими дітьми, які прямують до Царства Небесного».
Впродовж трьох днів учасники підносили молитви за єдність християнського світу та про Боже заступництво за Україну.
Фото: пресслужба Харківського екзархату УГКЦ
