Хоча вони були лише окремими людьми, нацистський режим швидко виловлював їх і засуджував до смерті. Йдеться про німецькомовних мучеників гітлерівської диктатури. Їхні історії зібрані в новій книзі «Лезо і хрест», опублікованій ватиканським видавництвом. «Вони бачили Євангеліє як практику визволення перед обличчям екстремального зла», – розповідає автор нового видання Франческо Коміна.
Про це пише Vatican News.
Журналіст пояснює, що лезо у заголовку натякає на лезо гільйотини, а хрест символізує людей, які діють в ім’я віри, представляючи Євангеліє, що було вкинуте в глибини історії. «У ті часи ці чоловіки, жінки, молодь, діти страждали і були вбиті, написавши сумну і темну сторінку людської історії, яка досі залишається маловідомою», – зазначає автор.
Коміна зазначає, що окремі історії, такі як доля членів «Білої троянди» або Дітріха Бонхеффера, увійшли в колективну свідомість. «Однак поряд з ними є багато свідчень, які ще потребують оприлюднення. Їх усіх об’єднує те, що вони ставили на перше місце вірність своєму сумлінню і відстоювали цінності своєї віри», – підкреслює журналіст.
Він згадує історію Франца Єгерштеттера*. «Це молодий чоловік з трьома маленькими доньками, який одного разу, читаючи Євангеліє, каже: «Але як це можливо, що я читаю ці сторінки, читаю Блаженства, а потім змушений жити у світі, який рухається в зовсім іншому напрямку». І він починає захищати свою віру і свою совість», – каже Коміна.
Далі він згадує історію Єви Марії Бух: «Ця молода 21-річна дівчина належала в Берліні до руху опору під назвою «Червоний оркестр». Вона постійно повторювала блаженства і врешті-решт написала своїм батькам у незвичайному листі: «Я щаслива, бо я прожила свою історію з гідністю і мужністю, і я помру щасливою, і я б повторила все це знову». Вона підкреслює, що дівчина написала ці слова перед загрозою смертної кари, у віці трохи більше 20 років. «У книзі я зібрав історії саме таких людей, які ставлять на перше місце гідність своєї совісті і своєї віри», – каже Франческо Коміна.
*Франц Єгерштеттер (1907-1943) – проголошений блаженним Католицької Церкви 26 жовтня 2007 року. Страчений владою Третього Рейху за саботаж військового призову.
