«Якщо їдеш у справах Господа Ісуса – нічим не переймайся. Коли маєш повернутися, то повернешся. Важливо піддатися логіці Євангелія». Найважливішим є перший крок. Не обов’язково в невідомість.
Пише CREDO, цитуючи слова кардинала Конрада Краєвського, Префекта Дикастерії служіння милосердя.
У чому полягає «крок віри»? Кардинал Конрад Краєвський уже багато разів виїздив в Україну. Він їхав із Рима сам, як водій. Як це – вести машину, не знаючи, коли буде наступна відкрита заправка, а очі починають злипатися? – запитав я Папського розподілювача милостині. «Мав у багажнику дві каністри бензину і їхав повільніше, щоб автомобіль менше брав пального. Папа мені сказав: ‘Ти їдеш «швидкою допомогою», отже, позаду маєш ліжко. Наклади собі кисневу маску, так краще спиться’ (сміється). Дипломатичні структури старалися забезпечити мене охороною, але я відмовився. Бо це Бог є моїм полісом і захистом. Для мене ці виїзди були реколекціями. В моїй голові пульсувало запевнення Папи: ‘Якщо їдеш у справах Господа Ісуса, нічим не переймайся. Як маєш повернутися – повернешся’. Найтяжчим є перший крок: підкоритися логіці Євангелія».
Так, найтяжчим є перший крок. Мене глибоко зворушує девіз, який записала професорка психології Марша Лайнген: «Неможливо завдяки мисленню навчитися нової поведінки – то через нову поведінку можна навчитися нового мислення». А я так часто чув, що все навпаки!
«Найважче – вирушити. Не дійти, а вирушити. Здобутися на той перший крок. Бо цей перший крок роблять не ноги, а серце», – писав у «Видноколі» Вєслав Мислівський.
Бог нас запрошує ризикнути і зробити крок віри. Я часто розповідаю про те, яке велике значення мала для мене розмова з Дональдом Тарбіттом, засновником «Чоловіків святого Йосифа»: «Чи ти, розмовляючи з Богом, маєш враження, що говориш до стіни і тобі відповідає відлуння?» – запитав я його. «Щодня!» – усміхнувся Дональд. «То коли ти маєш досвід сили Духа?» – «В ту мить, коли виходжу служити».
В «Evangelii gaudium» Папа Франциск підказує: «Добрим є вийти поза себе, щоб долучитися до інших. Замкненість у собі означає куштування гіркої отрути самотності, а людство втрачає від кожного такого вибору». «Люди, – сказав мені колись давно кардинал Ґжеґож Рись, – хочуть побачити в Церкві Ісуса, а не тільки почути про Нього. Проблема нової євангелізації – не в тому, як вийти на вулиці, а в тому, щоб… вийти!»
