У суботу, 14 жовтня 2023 року, у дієцезіяльному санктуарії Матері Божої Фатімської у Довбиші відбулись урочистості, які очолив Апостольський нунцій в Україні архієпископ Вісвальдас Кульбокас. Публікуємо повний текст проповіді Його Високопреосвященства.
Дорогі отці, дорогі сестри, дорогі брати!
106 років тому 13 жовтня 1917 року у Фатімі відбулося знамените чудо сонця. 106 років – це і давно, і недавно. Це чудо сонця бачили десятки тисяч людей. Воно мало стати знаком на підтвердження об’явлення Діви Марії трьом дітям пастушкам – Лусії, Жасінті та Франциску.
Через 13 років – 13 жовтня 1930 р. єпископ дієцезії Лейрія за згодою папи Пія ХІ оголосив, що об’явлення дітям у Фатімі гідні віри і дозволяється офіційний культ Фатімської Матері Божої. Ці історичні факти підтверджують дуже гарний аспект життя Церкви – Церква завжди жива і завжди молода. А материнська опіка Матері Божої над Церквою також є безустаннною і постійною, вона продовжується. Тому і ми, зібрані сьогодні у цій парафії – санктуарії Пресвятої Матері Божої в Довбиші, святкуємо не тільки історію, але і сьогодення нашого життя і нашої віри. Що означає мати сьогодні Діву Марію за нашу Матір? Щоб відповісти на це запитання я звернувся до досвіду багатьох святих нашої Церкви.
Ми знаємо, що з перших століть християнські пустельники, а також монахи і монахині прагнули жити весь свій час у молитві і спогляданні Бога і Його присутності у світі. У багатьох монаших орденах і згромадженнях виникла традиція молитися всі 150 псалмів протягом дня. Тобто якісь псалми зранку, якісь – вдень, після обіду, ввечері і вночі. Але не всі і не завжди мали можливість молитися всі 150 псалмів… Особливо це стосувалося людей, які мали обов’язки в праці чи повинні були виконувати вчинки милосердя в лікарнях, з бідними. То виникла традиція замінювати псалми молитвою Розарію. Тобто, по суті, 150-а молитвами «Радуйся, Маріє» замість 150-и псалмів. Це була єдина причина чому виникла молитва Розарію. Але не можна вважати, що молитва Розарію має свою ефективність лише тому, що вона сама по собі є нібито «чудодійним інструментом».
Це пояснювала св. Гертруда Велика у ХІІІ столітті. У свята, присвячені Божій Матері, св. Гертруда мала звичку молитися «Радуйся, Маріє» 150 разів. Ця молитва у той час була коротшою і закінчувалася словами «плід Твого лона Ісус». Вона не промовляла її відразу, а розподіляла протягом дня: рано-вранці 25 разів, трохи згодом – 30 разів і так далі. Це робилося для того, щоб протягом дня бути думками і серцем з Марією.
Тут теж ми бачимо і хлопці, і дівчата одягнені в білому або в блакитному – це кольори Богородиці, це теж інструмент молитви. Тому що все це нам дає можливість зосередитись думками і бути з нашою Богородицею. Отже, як каже свята Гертруда і багато інших святих, мета марійної молитви полягає в тому, щоб наші думки і почуття були з’єднані з Пресвятим Серцем Ісуса і Непорочним Серцем Марії. Коли св. Гертруда молилася таким чином, вона іноді бачила у видінні як Марія нахиляється до неї, приваблена цією молитвою. Тобто молитва, промовлена серцем і розумом, притягує серце Марії до нас. Так що Божа Мати не може встояти перед нашою молитвою. Просто не може. Якось Божа Матір пояснила св. Гертруді: «Коли ти так молишся, для мене це те саме, якби ти провела зі мною всі дев’ять місяців від Благовіщення до народження мого Сина Ісуса».
Це є богословський висновок з досвіду святих – молитва, прожита серцем, чинить нас співучасниками життя Матері Божої та Її Сина Ісуса. Відстань часу втрачає своє значення і ми можемо наблизитись до Марії і бути повністю з Нею та Ісусом Христом. Ми звикли говорити в світлі Катехизиса, що Свята Меса актуалізує для нас Божі тайни. Особливо народження, смерть і воскресіння Ісуса Христа. Це відбувається завжди і скрізь під час Євхаристії, тому що вона (Євхаристія) не наша, а Ісусова. Оскільки саме Ісус уділив нам Євхаристію, вона діє навіть тоді, коли ми мало зосереджені. Ризик бути мало зосередженими існує навіть тоді, коли ми молимося Розарій та інші молитви, але в будь-якому випадку ці молитви допомагають тримати наші розум і серце з’єднаними з Марією, і таким чином ефективно поміщають нас в Божі ласки, які отримала Матір Божа. Тобто ми не потребуємо, щоб Бог створював для нас нові ласки, бо маємо цей чудовий інструмент – молитву, через яку входимо в той скарб, який вже існує, який вже отримала для нас Матір Божа. Цей скарб є безмежний і вміщує в собі віру, надію, любов і мир у наших серцях, теж мир від агресії та воєн. Тому ми молимось: Мати Божа, молись за нас, за воїнів, волонтерів, капеланів, за поранених і загиблих на війні, за депортованих дітей, за полонених, яких є багато, за їх родини і молись за всю країну і за мир у всьому світі. Амінь.
Фото: Санктуарій Матері Божої Фатімської
