Від 15 до 17 вересня у осередку «Надія» під Житомиром відбувся ХХІХ Дієцезіальний день молоді. Понад 200 молодих людей, 40 душпастирів і богопосвячених осіб роздумували над темою милосердя та його конкретними проявами.
День молоді розпочався у годину милосердя Коронкою до Божого милосердя та презентацією парафіяльних груп. До осередку Релігійної місії «Карітас-Спес Україна» у Зарічанах прибули представники 29 парафій дієцезії, а також молодь з катедри в Луцьку зі своїми душпастирями та опікунами. З молоддю також перебував і молився ординарій Київсько-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький SDB та члени дієцезіальної комісії душпастирства молоді, які були головними організаторами заходу.
Тематика цьогорічного Дня молоді у Київсько-Житомирській дієцезії повторювала гасло Світового дня молоді у Лісабоні: «Марія встала і пішла поспішаючи» (Лк 1, 39).
Крім Хресної дороги та адорації Пресвятих Дарів, молодь мала змогу через інтеграційні та інтерактивні складові ближче познайомитись та творити спільноту молодої Церкви. «Ключовим словом першого дня ДДМ було – відповідальність: за себе і за інших. Спомин того дня, який вказував на Матір Божу Скорботну, яка стоїть під хрестом, спонукав до роздумів над тим, що ми також маємо вміти стояти під хрестом, дивитись на тих, хто стоїть під нашим хрестом, бо в таких ситуаціях бачимо наших справжніх друзів», – розповів о. Вальдемар Павелець SAC з оргкомітету.
Другий день зустрічі молоді був присвячений вчинкам милосердя, тобто любові в конкретних діях. Євангеліє того дня говорило про добрі плоди з доброго дерева і навпаки. Ці слова спонукали молодь до роздумів, якою є їхня віра, які вона приносить плоди, чи цей плід веде нас до вічності з Богом.
Єпископ Віталій Кривицький SDB у проповіді спонукав молодь замислитись над тим, що багато людей не можуть сьогодні вирушити в дорогу (як це бачимо на прикладі Марії, яка поспішає служити родичці Єлизаветі) бо прив’язані до мереж, сітей цього світу, до звичок або ж стають жертвами різних маніпуляцій. Відривання від того, що поневолює та ось це «встати і піти» дає шанс розпочати абсолютно нове життя. «Ці слова товаришують ДДМ ще з 2020 року. Ці гасла спонукають молодь, яка засиджується біля комп’ютера і розширює свої простори в соцмережах, зосередитись на милосерді та його практичних вимірах. Цьому сприяв квест та спеціальні тренінги, які підготував центральний офіс Карітас, за що ми їм дуже вдячні. Це була нагода придивитись до різноманітних діл милосердя. Наша молодь, об’єднана у малі групи, мала за завдання написати проєкт, реалізація якого може змінити ситуацію в нашому оточенні, відповісти на виклики нашого часу та українського суспільства. Ми були вражені винахідливістю нашої молоді, що вони мають велику чутливість та готові взяти на себе відповідальність. Три команди отримали гранти на реалізацію конкретних корисних для суспільства проєктів», – розповів єпископ Кривицький SDB.
Одна з учасниць зустрічі розповіла, що їй дуже сподобався квест від Карітасу, особливо – нагода реалізувати волонтерство в дії. Молодь готувала пакунки з солодощами та браслетами ручної роботи, які будуть передані потребуючим.
Цього дня своїми роздумами про милосердя в дії поділилась сестра Франциска Туманевич, яка належить до команди «Карітас-Спес» Київсько-Житомирської дієцезії. Від початку повномасштабного вторгнення вона бачила таких людей, які віддавали останнє, щоби поділитися з потребуючими, а деякі приносили непотрібні старі, брудні речі. Сестра також підкреслила, що милосердя – це також вміння ділитися та дбати про того, хто є у більшій скруті. Монахиня розповіла про одну сестру з Польщі, якій казали повернутися на свою батьківщину, бо тут почалась повномасштабна війна. А та відповіла, що залишиться в Україні, бо коли ти знаходишся в гостях і горить дім цих людей, то ти не втікаєш, а допомагаєш загасити пожежу.
У суботній вечір був час на запитання до єпископа Віталія Кривицького SDB. Для молодої учасниці з Луцька розмова з єпископом була дуже цікавою: «Це був вечір, коли єпископ Віталій відповідав на провокативні та не дуже запитання. І ці відповіді для мене засвідчили, що священники близькі до молоді, що вони завжди готові говорити».
Особливим пунктом програми ДДМ була нічна адорація, яка мала на меті, у першу чергу, молитву за наших захисників та захисниць. Імена деяких з них (рідних, знайомих, парафіян) молодь написала на окремих папірцях та причепила перед вівтарем. «Цей час був позначений активністю молоді, яка хотіла чувати біля Ісуса, заступатись за наших братів і сестер, які захищають Україну, внести свою лепту у справу перемоги України», – прокоментував єпископ Віталій Кривицький.
Завершальний день, неділя, минув під знаком пробачення. «Конференція та праця в групах спонукали до роздумів над тим, як пробачити тим, які напали на твою Батьківщину, які стріляють у твої вікна та вбивають твоїх близьких. Це не прості питання, але ми на них шукали відповіді. Як знак укріплення до милосердя в дії та до прощення, на завершення Святої Меси, єпископ Віталій вручив кожному учаснику дерев’яний хрест, який має додавати мужності та креативності для того, щоби бути діячами милосердя. Ми задоволені, що змогло приїхати значно більше молоді, ніж ми очікували», – зазначив голова дієцезіальної комісії душпастирства молоді о. Міхал Воцял SDB.
Фото: Київсько-Житомирська дієцезія
