«Фатімське послання адресоване не лише трьом дітям, а нам всім. Не занедбаймо нашого спасіння», – сказав на урочистості у Чернівцях архієпископ-митрополит Львівський Мечислав Мокшицький.
Про це пише Львівська архідієцезія.
Впродовж 20 років буковинці щороку, від травня до жовтня, приходять і приїжджають у Садгору, віддалений мікрорайон Чернівців, аби взяти участь у Фатімських чуваннях – цій особливій молитві до Матері Божої. Хтось не пропустив цього року жодних чувань, хтось не пропустив впродовж 5 років, а хтось і 20 років завжди був тут.
13 вересня, ця урочиста дата – 20 років Фатімських чувань у костелі Св. Архангела Михаїла-Санктуарії Матері Божої Фатімської, зібрала не лише багато людей, священників, а й особливих гостей – архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа-помічника Львівської архідієцезії РКЦ Едварда Каву OFMConv.
Троє маленьких діток, переодягнених на фатімських пастушків, великий розарій у їхніх руках, Свята Меса, молитва на вервиці під відкритим небом, акт присвяти Богородиці. І прикрашена квітами фігурка Матері Божої Фатімської, яку несли священники, монахині, рідні і близькі українських воїнів, діти, молодь, віряни Римсько- та Греко-Католицької Церков. І, звісно, молитва була в одному намірі – за наших захисників, аби Богородиця оберігала їх і випрошувала мир для України.
Власне, у цей день не лише урочисто відзначили 20-річчя початку Фатімських чувань. А й також – 5-ту річницю, як костел Св. Арх. Михаїла у Садгорі став Санктуарієм Матері Божої Фатімської. Як зауважив настоятель отець Кшиштоф Сапальські, тепер Архангел Михаїл не самотній у боротьбі зі злом, а має допомогу Божої Матері.
Крім того розпочалася канонічна візитація Чернівецького деканату РКЦ.
«Бути на Фатімських богослужіннях – це для нас особливе завдання, як тоді для маленьких пастушків, – сказав у проповіді архієпископ Мечислав Мокшицький. – Молитва до Непорочного Серця Марії рятує багато душ, навертає грішників, відвертає війни. У наших руках є доля цілого світу. І від нас залежить, чи добро перемагатиме. Фатімське послання покладено на наші руки, не занедбаймо спасіння всього світу. Наша дорога нелегка, Україна занурена у страждання і біль, але слідуймо за Марією. Бо це дорога надії і світла. Власне, головне послання з Фатіми – аби світ не ставав на бік зла. Це послання нагадує, що так, у світі є зло, але й нагадує, що є добро, яке є найдосконалішим інструментом у боротьбі зі злом».
Треба також сказати, що щороку на Фатімських чуваннях, впродовж 20 років, разом моляться римо- та греко- католицькі парафіяни. Бо саме так, зі спільної дружби, все і розпочалося.
«У 2003 році, тут у Садгорі, на парафії Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ, відбувалася перегринація, тобто мандрівка по родинах, фігурки Матері Божої Фатімської, – розповідає отець- настоятель Кшиштоф. – І я попросив отця Володимира, аби фігурку могли зустрічати у своїх домівках і наші парафіяни. А потім у жовтні тут, у нашому костелі, ми зробили Месу на завершення цієї перегринації. Це якраз співпало із 25-річчям понтифікату Святого Папи Римського Івана Павла II. А потім була ще одна Євхаристія. Людям дуже сподобалося, священники з деканату підтримували. Так від 2003 року у нас Фатімські чування не переривалися жодного разу. Лише у час пандемії було менше людей. Завше приїжджали і приїжджають люди з різних парафій».
Власне, надання Садгірському костелу статусу Санктуарію Матері Божої Фатімської, це не лише про те, що тут вже так багато років відбуваються ці особливі молитви до Божої Матері. Це більше про те, що з кожним роком цей санктуарій ставатиме знанішим місцем паломництва.
Марія не втомлюється чекати, а ми маємо до Кого приходити!
Завершилися ці вересневі чування традиційним почастунком на подвір’ї храму. Всі спільно могли скуштувати смачний журек і поспілкуватися між собою.
Фото: Ігор Константинюк
